Не секрет, що в Україні використовують значно більше дорогих енергоносіїв ніж у цивілізованому світі. І на одиницю виробленої промислової продукції, і на опалення квадратного метра площі, і на інші потреби. Тому шлях до заможнішого життя — не лише більше заробляти, а й менше витрачати. Насамперед припинити витік дорогих калорій у... димар.
Сервіс, вигідний усім
На Сумщині відібрали 130 об’єктів, де впроваджуватимуть енергоощадні проекти. Це заклади освіти, культури та охорони здоров’я. Усі вони належать до бюджетної сфери. Але грошей у бюджеті, щоб витратити їх на економію і лише з часом отримати від того зиск, немає. Тому знайшли інший вихід. Він називається енергосервісними контрактами.
Як розповів заступник голови облдержадміністрації Дмитро ЖИВИЦЬКИЙ (на знімку), кожен із 130 об’єктів, відібраних для енергетичного осучаснення, виставлять на конкурс і запропонують компаніям, в яких є бажання і можливості допомогти громаді і підзаробити на цьому самим. Приватне підприємство здійснює енергомодернізацію об’єкта, витрачаючи на неї власні гроші, а згодом упродовж кількох років повертає капіталовкладення, маючи ще й прибутки. Коли термін енергосервісного контракту спливає, елементи та обладнання, встановлені на об’єкті бюджетної сфери за приватні гроші, переходять на баланс закладу, тобто у власність територіальної громади.
Давно готові
За словами Дмитра Живицького, на Сумщині є компанії, які вже давно готові інвестувати кошти в енергомодернізацію. Раніше цьому не сприяло чинне законодавство, але віднедавна проблему залагодили. Зокрема, між Сумською облдержадміністрацією та агентством Держ-енергоефективності України підписали меморандум про партнерство. Утім, і нині підприємство йде на певний ризик, підписуючи енергосервісний контракт. Бо можна витратитися — і «прогоріти». Ефективність вкладеної інвестиції залежить від різниці в обсягах енерго-споживання об’єкта бюджетної сфери. Якщо на його обігрів до енергомодернізації витрачалося стільки ж, як і після неї, — значить, бюджетні гроші на оплату енергоносіїв анітрохи не зекономлені, а відтак інвестору нічого не перепаде. Сам винен — треба було краще лічити.
Начальник управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації Олексій Макарюк каже, що енергосервісній компанії вигідніше братися за об’єкт, де до цього ніхто нічого не робив. Там варто лише замінити вікна-двері й утеплити стіни — і вже відбудеться значна економія енергоносіїв. А якщо здійснити ще й реконструкцію системи опалення, поставити котел з високим ККД — проект окупиться дуже швидко й почне приносити інвестору прибутки. У нинішній ситуації, коли через низьку платоспроможність клієнтів ринок практично завмер, коли склади багатьох підприємств забиті тепло-ізоляційними матеріалами та опалювальним обладнанням, краще використати їх із низькою рентабельністю, аніж продовжити витрачатися на зберігання.
Потенціал житлового фонду
Енергосервісні контракти підписуватимуть на термін не більш як 10 років. Що менше строк окупності — то краще для всіх. Бюджетні кошти, зекономлені на енергоносіях, розподілятимуть між закладом, який термомодернізувався, та компанією, яка це зробила. Компанії діставатиметься 80—90 відсотків зекономлених коштів, бюджетному закладу на зміцнення його матеріально-технічної бази — від 10 до 20 відсотків. Дмитро Живицький вважає, що потрібно розробити і мотиваційну систему для керівників бюджетних установ, щоб у них були стимули до участі в енергосервісних проектах.
Щодо цього в облдержадміністрації мають дуже амбітні плани. Для початку — потрапити до групи лідерів на новому для України ринку. Сумщина посіла перше місце в державі за обсягами виданих «теплих кредитів», і ось тепер хоче вирватися вперед у запровадженні енергосервісних контрактів. Справжня «цілина» в цій сфері — термомодернізація житлового фонду. Її гальмує невелика кількість створених на Сумщині ОСББ, але ті з них, які вже діють, зацікавлені економити на найдорожчих послугах. Як відомо, це опалення та забезпечення житла гарячою водою, які напряму залежать від того, наскільки будинки утеплені та укомплектовані сучасними системами обігріву. 2395 багатоквартирних будинків на Сумщині поки що не створили об’єднань співвласників, і це — величезний резерв на ринку впровадження енергосервісних контрактів.
Сумська область.
Фото із сайту Сумської ОДА.
