Шпарини у законодавстві лише на руку безсоромним ділкам

На Луганщині поширюється тенденція самозахоплення земель. До того ж йдеться не про ті території, що розташовані ближче до лінії розмежування і подекуди свідомо покинуті господарями. Самозахоплення розповсюджене на півночі області у так званому тилу від зони АТО.

«Не хочу і не платитиму»

Місцеві фермери самовільно захоплюють посадки, байраки, частини степу, розорюють їх і засівають сільгоспкультурами. Мотивацією такого свавілля в одному випадку є невитребувані паї, в іншому — землі, що належать сільрадам і роками не використовуються. Врешті, йдеться і про тотальну безконтрольність. А загалом тих, хто зазіхнув на чуже, приваблює чорнозем. Земля на півночі області надзвичайно хороша, особливо у Сватовському, Марківському районах. У деяких місцях чорнозем досягає 25—30 см, і фермери вважають, що «таке добро не повинно пропадати». Бувають випадки, коли господар паю повертається до свого наділу, а там — чийсь соняшник росте. Що робити?

У відповідь на таке самоуправство в області створено земельні комісії, до складу яких входять і правоохоронці.

— Ми досить щільно працюємо з сільрадами, — розповідає тимчасово виконуючий обов’язки начальника управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції Іван Тичина. — Розбираємось з землемірами, вивчаємо карти територій. Скажімо, по карті земля не обробляється, тримається в запасі, а насправді «косинка» захоплена.

Іван Тичина визнає, що порушника встановити не так просто. Шукаєш особу, яка захопила землю, але кожен, хто впав під підозру, каже «це не моє, і я не знаю чиє». І тоді залишається стежити за тим, хто приїде збирати врожай, впіймати на гарячому.

— Іноді фермери визнають: «Так, я захопив, то й що? Земля все одно не обробляється, а я її зорав, засіяв, витратив свій ресурс». Але ж ти повинен заплатити державі за оренду землі. «А я не хочу і не платитиму». У цьому разі відкриваємо кримінальне провадження, і передаємо документи до суду, який має встановити збитки і призначити покарання. Ми ці справи супроводжуємо, — розповідає Іван Тичина. — Нині порівняно з минулими роками бойові дії в області ведуться вже не так активно. Отже, тепер ми приділяємо більше часу таким порушенням законодавства. Ми кажемо людям: візьміть землю в оренду, платіть податки — і спокійно хазяйнуйте в рамках закону. Але дехто налаштований працювати по-тіньовому — тримати батраків, нехтувати сплатою податків тощо. Один такий фермер приносить безліч проблем громаді. Лише в нашому управлінні відкрито 16 справ з приводу самозахоплення землі, деякі вже направлено до суду.

В області, звичайно, роблять усе, щоб з тенденцією самозахвату землі покінчити раз і назавжди. Але цього не дають зробити різні шпарини у законодавстві. Скажімо, щоб відкрити кримінальне провадження, треба, щоб загарбана площа займала 60 гектарів. В окремих випадках вона буває меншою, отже, під цю норму не підпадає. Крім того, є різні колізії стосовно невитребуваних паїв. Фермери знають ці та інші «лазійки» і успішно користуються ними.

Взяв паяльну лампу — і горільник готовий

На території, близькій до лінії розмежування, інша біда — тут страждають від самозахвату ліси. Внаслідок обстрілів біля Станиці Луганської, Лопаскиного, Щастя, у Попаснянському районі з’явилось багато горільника. З екологічної точки зору його треба вирубувати, бо через два-три роки в ньому заводяться шкідники, небезпечні для здорового лісу. На жаль, під маркою горільника вирубуються елітні цілком здорові дерева. Зловмисники обробляють їх паяльною лампою і видають за горільника. З цього приводу в області вже відкрито понад 20 кримінальних проваджень. Причому в них здебільшого фігурують лісники. Поліція досліджує їх корупційні дії і порушення в державних органах, в тому числі лісового господарства щодо підробки документів, розкрадання майна тощо.

— Нині правоохоронці перевіряють усі машини, які йдуть з лісом, — розповідає Іван Тичина. — Їх направляють до міських відділів поліції, там слідчі й лісники перевіряють, чи дійсно це горільник.

Цікаво, що в найбільших в області Кремінських лісах крадуть менше. Дерева везуть саме з прифронтової території, користуючись тим, що ситуація з лісом тут не так добре контрольована. Багато горільника йде на потребу армії, і дехто цим користується у своїх корисних цілях. Є факти вирубки дубових лісів. Затримувались люди, які за одну ніч валили понад 80 дерев. І тут розмова знову піде про певні колізії в законодавстві. Скажімо, якщо це посадка (навіть дубова), яка не стоїть на балансі ні в лісгоспі, ні в сільраді, тобто нічия, то за її вирубку нічого не буде. У свою чергу сільради відмовляються брати ділянки лісу на свій баланс, щоб уникнути відповідальності.

Одне слово, доки чинне українське законодавство не буде, як слід, врегульоване, успіхів у подоланні розкрадання народного добра чекати марно.

Луганська область.

Мал. Миколи КАПУСТИ.