Якби не жалюгідний розмір пенсій пересічних громадян, котрі чесно пропрацювали все життя на державу, відсутність накопичувальної пенсійної системи, то можна було б сказати, що Пенсійний фонд України працює добре. Але такі реалії. Принаймні досі пенсійній системі України вдавалося тримати удар навіть за найважчих часів, навіть за мізерного числа працюючих і левової частки мінімальних зарплат у державі.

Проте той факт, що в системі працюють небайдужі, фахові люди, котрі прораховують віддалену перспективу, не може не обнадіювати. Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області уже традиційно перебуває на верхніх щаблях рейтингової драбини в своїй системі. Ще воно відоме використанням новаторських ідей. Наприклад, у червні 2016 року на Буковині впровадили нову систему обслуговування громадян та обробки пенсійної документації. Інноваційна централізована система призначення та виплати пенсій на базі електронної пенсійної справи — своєрідне ноу-хау. Про що й розмовляємо з багаторічним очільником цього відомства у Чернівцях Михайлом Романівим (на знімку).

— Михайле Васильовичу, ми з вами ще пам’ятаємо часи, коли бухгалтери клацали рахівницями, а в магазинах рахували на «Феліксах», а тепер уся країна електронізується, доганяючи, а часом, й обганяючи світ. Не важко впроваджувати нові технології у середовищі літніх українців?

— Ви не праві, пенсіонер нині змінився. Він йде в ногу з прогресом, уміє користуватися Інтернетом та знайомий із сучасними технологіями. Пенсійний фонд України — це теж не статична установа. Ми працюємо сьогодні, щоб полегшити життя особливій категорії населення. Тому впровадженням нової системи уже ми наздоганяємо сучасного пенсіонера, а не він нас.

— Ще далеко не всі громадяни розуміють, у чому відмінність нової системи призначення та виплати пенсій від попередньої. Як розібратися людям?

— Сучасні технології поступово відтісняють епоху громіздких паперових пенсійних справ. На заміну їм прийшла електронна пенсійна справа. Нині для призначення пенсії заявник подає оригінали документів, які скануються безпосередньо спеціалістом пенсійної служби. І вони є основою електронної пенсійної справи. Вже сьогодні заявнику не потрібно власноруч заповнювати бланк заяви — в автоматизованому режимі її формує спеціаліст фронт-офісу. Людині залишається лише перевірити внесені в заяву відомості та засвідчити їх своїм підписом. Сучасні веб-технології дозволяють автоматично вносити в електронну пенсійну справу дані із системи персоніфікованого обліку про страховий стаж і заробітну плату застрахованої особи та провести розрахунок пенсії. Нова система має можливість аналізувати призначення пенсії за всіма варіантами, на які має право особа, та обрати найвигідніший. Інформація про особу, наявна в електронній пенсійній справі, надійно захищена, що унеможливлює її витік. До речі, із впровадженням системи обслуговування громадян на базі централізованих інформаційних технологій в майбутньому спеціальні сервісні центри розташовуватимуться не тільки в управліннях Фонду, а й у банках, поштових відділеннях, на територіях громад за їх бажанням. Ця система значно розширює можливості дистанційного обслуговування громадян. Вирішити питання свого пенсійного забезпечення можна буде через Контакт-центр та веб-портал Пенсійного фонду. Через персональний кабінет на веб-порталі за допомогою електронного цифрового підпису пенсіонер отримає доступ до своєї електронної пенсійної справи. Не виходячи з дому, людина зможе, наприклад, у будь-який час через мережу Інтернет переглянути складові пенсійної виплати або навіть подати заяву на призначення чи перерахунок пенсії.

— Як сприймають впровадження нових технологій, нових стандартів обслуговування громадян, нові принципи адміністрування ваші працівники і клієнти?

— У цьому напрямку нами проведена велика робота за участі всіх працівників: семінари, навчання, тренінги, на яких розглядали практичні аспекти впровадження нової системи обслуговування громадян та обробки пенсійної документації на базі централізованих інформаційних технологій, обговорювали порядок взаємодії структурних підрозділів в умовах централізованого призначення та виплати пенсій. Під час навчання використовували відеоматеріали, методичні рекомендації щодо порядку дій відділів саме в таких умовах. Теоретичні знання, отримані під час тренінгів, закріплювали практичними вправами та завданнями.

— З-поміж ваших несподіваних нововведень — посада психолога. Прижилася?

— У нас уже два з половиною роки працюють практичні психологи, основною функцією яких є створення сприятливого морально-психологічного клімату в колективі задля підвищення ефективності праці. Ця робота спрямована на виявлення та пошук факторів, що можуть стати причинами професійного вигорання, зняття емоційної напруги. В області надаються індивідуальні та групові психологічні консультації. Це допомагає усунути чи знизити дію негативних психологічних факторів, що погіршують продуктивність праці та негативно впливають на психологічне здоров’я працівників. До речі, в наших найближчих планах — створення у кожному районному управлінні окремого приміщення для психоемоційного розвантаження працівників. Цим ми теж значно підвищимо продуктивність праці.

— Михайле Васильовичу, ні для кого не є таємницею, що багато українців працюють нині, так би мовити, в тіні. Отримують заробітну плату в «конвертах», не сплачуючи податки до бюджетів усіх рівнів. Іншою проблемою є той факт, що з 10,5 мільйона працюючих (за наявного населення в 47 мільйонів) 45% відсотків отримують мінімальні зарплатню.

— Це дуже серйозна проблема, над вирішенням якої потрібно всім працювати: і державним чиновникам, і правоохоронцям, і журналістам шляхом ведення роз’яснювальної роботи в тому числі. Адже кожен із нас якщо не є, то через деякий час буде пенсіонером, і яку пенсію отримуватиме — залежить від того, який єдиний соціальний внесок сплачує нині. На превеликий жаль, чимало наших громадян не замислюються над цим, живуть тільки сьогоднішнім днем. Праця в тіні сьогодні — це старість у злиднях в майбутньому. А підвищити доходи Пенсійного фонду України, причому досить суттєво, можна за рахунок детінізації економіки і збільшення кількості платників єдиного соціального внеску. Зазначу, що наявні тіньові схеми також викривлюють картину середнього розміру заробітної плати по області, яка на третину менша за середню заробітну плату по Україні та залишається однією з найнижчих серед інших областей. Спостерігається значна диференціація у її розмірах між сферами діяльності та між керівниками і найманими працівниками окремих підприємств і видів діяльності. По окремих підприємствах зарплата керівників перевищує зарплату працівників у 40 разів! Водночас 10,5 тисячі найманих працівників, які трудяться на підприємствах, в установах, організаціях та у фізичних осіб-підприємців області, отримують заробітну плату менше мінімального розміру. Найбільша чисельність таких найманих працівників у сфері надання послуг (8,1%), промисловості (8,0%) та в  торгівлі (6,4%).

— Як ви з цим боретеся на Буковині в межах своєї компетенції? Чи допомагає виявляти підприємців, які ошукують державу, місцева влада, як співпрацюєте з іншою, союзною вам стороною — Державною фіскальною службою України?

— З метою легалізації заробітної плати працівниками управлінь Фонду за І півріччя 2016 року підготовлено матеріали та взято участь у 61 спільній нараді з соціальними партнерами з питань дотримання роботодавцями законодавства про працю. Заслухано 266 роботодавців, у яких 1580 найманих працівників отримують зарплату меншу за законодавчо визначений мінімальний розмір. За результатами таких заслуховувань 104 роботодавці підвищили зарплату 630 працівникам до мінімального рівня. У складі робочих груп з детінізації заробітної плати та легалізації зайнятості населення працівниками органів фонду взято участь у проведенні 483 обстежень 53 юридичних та 430 фізичних осіб-підприємців щодо дотримання законодавства про працю. Результатом співпраці з органами влади та контролюючими органами є зменшення в області, порівняно з початком року, кількості роботодавців, які нараховують заробітну плату найманим працівникам менше мінімального розміру, на 675 осіб. Але таких значно більше, і ці випадки треба виявляти, в тому числі й у тісній співпраці з місцевим представництвом ДФС.

— Знаю, вам і з боржниками Пенсійного фонду боротися непросто. Але піднімати в державі мінімальні зарплати та пенсії потрібно, високі тарифи і мізерні пенсії вже породжують потужну соціальну напругу.

— Так, органами Пенсійного фонду в області ведеться копітка позовна робота зі стягнення заборгованості в судовому порядку. Нині в судах різних інстанцій перебуває на розгляді наших позовних заяв на загальну суму боргу понад 2 мільйони гривень. Вимушеним, проте дієвим методом роботи з боржниками є і стягнення боргу в примусовому порядку через органи Державної виконавчої служби. Також затвердили графіки погашення заборгованості з платежів до бюджету Пенсійного фонду України по підприємствах-боржниках та встановили контроль за їх виконанням. Зазначені графіки узгоджені з 52 такими боржниками на суму 684,6 тисячі гривень. За лютий—червень 2016 року завдання з погашення боргу виконали повністю 40 боржників на суму 433,4 тисячі гривень. Вживаються нами й інші заходи, спрямовані на роботу з платниками щодо недопущення та погашення заборгованості з платежів до бюджету Фонду. Зокрема для відповідного реагування до органів прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Державної фіскальної служби та соціальних партнерів надіслано майже 3 тисячі інформаційних матеріалів по боржниках. І тільки завдяки проведеній роботі у співпраці з органами влади, соціальними партнерами, Державною виконавчою службою уже 125 боржників погасили борг повністю та 193 — частково.

— Люди повинні це знати, адже якщо навести лад в економіці, в оплаті праці, у сплаті податків, держава і Пенсійний фонд можуть отримати нові суттєві надходження

— Звичайно. Тому органами Пенсійного фонду України в Чернівецькій області постійно удосконалюються уже традиційні форми комунікативних заходів: виступи в друкованих та електронних ЗМІ, зустрічі з трудовими колективами та за місцем проживання громадян чи тимчасового перебування на стаціонарному лікуванні, виїзні прийоми (в тому числі в рамках роботи мобільних соціальних офісів), роз’яснення в режимі «гарячих» телефонних ліній тощо. Тематика інформаційно-роз’яснювальної роботи, окрім вищезазначеного, також включає роз’яснення основних принципів пенсійного законодавства, впровадження системи централізованого призначення та виплати пенсій, значення легальної зайнятості для майбутнього пенсійного забезпечення, обговорення подальших шляхів реформування пенсійної системи, висвітлення стану наповнення та виконання бюджету Пенсійного фонду України тощо. Так, упродовж січня—червня 2016 року в друкованих та електронних ЗМІ нами розміщено понад 4300 публікацій на ці теми. Добірки інформаційних матеріалів різної тематики в рубриці «Пенсійні сторінки» щомісяця виходять на шпальтах регіональних друкованих ЗМІ, в тому числі румуномовних. У розділі «Запитуйте — відповідаємо» розміщуються підготовлені фахівцями органів Фонду в області відповіді на актуальні запитання краян (за результатами аналізу звернень до органів Фонду та до регіональних ЗМІ). В рамках радіо-рубрики «Юридична консультація», яка транслюється на хвилях ТРК «Буковина», Головним управлінням щомісячно забезпечується висвітлення роз’яснень з різних актуальних питань. Щоб оперативно довести таку інформацію до широких верств населення, нами цьогоріч уже проведено 304 зустрічі з представниками ЗМІ у форматі брифінгів, прес-конференцій та інтерв’ю. Однією із ефективних форм проведення роз’яснювальної роботи є особисті та виїзні прийоми громадян, відвідування за місцем проживання осіб з обмеженими фізичними можливостями, інвалідів по зору та осіб, яким виповнилося 80 і більше років, надання консультацій у мережі територіально віддалених консультативних пунктів тощо. З метою покращення доступності до отримання послуг у сфері пенсійного забезпечення ми запровадили послугу онлайн-консультування за допомогою скайп-зв’язку.

— Нещодавно почув, що вашим працівникам вдалося у судах захистити права чорнобильця. Як це було?

— За наслідками проведеної ревізії Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області отримало від органу фінансового контролю вимогу усунути виявлені під час перевірки порушення законодавства і стягнути з пенсіонера-чорнобильця зайво виплачену суму пенсії у розмірі 6193,31 грн. Проте фахівці нашої юридичної служби не погодилися із висновками органу фінансового контролю, вважаючи його вимогу неправомірною, як таку, що порушує законні права пенсіонера-чорнобильця на соціальний захист. Звернулися до суду з відповідним адміністративним позовом. Суд, розглянувши даний спір, дослідив оскаржену вимогу, пред’явлену органом фінансового контролю, і дійшов висновку, що вона прийнята з порушенням вимог законодавства. У зв’язку з цим повністю задовольнив адміністративний позов Пенсійного фонду, визнав протиправною та скасував вимогу органу фінансового контролю щодо стягнення з пенсіонера-чорнобильця зайво виплаченої йому суми пенсії. У подальшому суди апеляційної та касаційної інстанцій погодилися з висновками суду першої інстанції. Таким чином фахівці Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області забезпечили збереження особі законно отриманих пенсійних виплат та не допустили порушень гарантій на соціальний захист, які мають громадяни згідно з Конституцією України та іншими законодавчими актами.

— А що за музей ви відкрили нещодавно. Здається він називається «Тепер це наша історія». І до цього руки дійшли.

— Без історії немає майбутнього. Музей — це наш досвід і наша шана тим людям, які стояли біля витоків становлення Фонду, і роботі яких ми сьогодні завдячуємо. Експозиція створена для проведення просвітницької роботи щодо історії розвитку пенсійної справи, діяльності органів Пенсійного фонду, виховання пенсійної культури. До збору експонатів долучилися працівники Головного та підпорядкованих управлінь Фонду в області. Експозиція насичена фотографіями, вирізками і публікаціями з газет різних років, оригіналами особистих документів громадян попередніх десятиліть. Знайшли своє місце на виставкових полицях не тільки найперша комп’ютерна техніка, а й рахункові та обчислювальні прилади, які були задіяні в роботі органів Фонду. Найстаріший експонат музею — довідка про призначення допомоги дітям у зв’язку з втратою годувальника — датується 1926 роком. Ми впевнені, що для молодих фахівців, які нещодавно прийшли на державну службу, відвідини міні-музею просто необхідні, адже треба знати минуле професії, якій збираєшся присвятити життя.

— Ну що ж, на останок я б хотів від себе і, напевно, від усього вашого колективу, від великої армії буковинських пенсіонерів, від друзів, від газети «Голос України», підшивку якої приємно бачити у вашому кабінеті, привітати вас із 60-річним ювілеєм і побажати нових здобутків і побільше радості від такого непростого нинішнього життя.

Фото надане автором.