У Національному музеї народної архітектури та пробуту України з'явилась меморіальна кімната-музей патріарха українського краєзнавства, Героя України і фундатора цього комплексу історії українського світу Петра Тимофійовича Тронька.
На знімках:
під час відкриття кімнати-музею
Фото надано
Національним музеєм архітектури і побуту України.
В експозиції представлено фото історико-культурних пам'яток, до створення і відродження яких був причетний голова Національної спілки краєзнавців України, зразки виданих під його керівництвом важливих для історії збірок та досліджень. Серед експонатів важливе місце посідають світлини, в яких показані фрагменти розбудови і життя Національного музею архітектури та побуту України і участь у цьому академіка П. Т. Тронька.
Епоха давнини, патріотизм і відчайдушний героїзм сьогодення, пропаганда мистецтва українців як величної нації у колі найбагатших культур світу, питання вирішення проблем збереження культурної спадщини -- це теми, які ніколи не зникали з порядку денного академіка П. Т. Тронька, зазначила під час відкриття старший науковий співробітник науково-дослідного відділу народного мистецтва і фольклору КУКЛІНА Інна. До речі, вона безпосередньо протягом декількох місяців і займалась підготовкою кімнати-музею патріарха українського краєзнавства.
Варто також нагадати, що з іменем академіка Тронька пов'язані підняті з руїн Успенський собор Києво-Печерської лаври та Михайлівський Золотоверхий монастир. Він також доклав зусиль для відтворення Золотих воріт. Великим колективом науковців під керівництвом П. Т. Тронька опрацьована та видана "Історія міст і сіл Української РСР". Для розуміння трагічності історії народу в ХХ ст. була відкрита і видана історія репресій в Україні "Реабілітовані історією".
Часто в статтях і наукових роботах дослідники його називають людиною-епохою. І це дійсно так. Петру Тимофійовичу довелося взяти на свої плечі всі випробування історії ХХ століття, зазначали під час відкриття кімнати-музею.
Буремні революційні часи забрали в нього батька і примусили покинути з родиною рідне слобожанське село Заброди. Ставши молодим шкільним учителем, Тронько дивився в голодні дитячі очі в 1932--1933 роках і шукав можливості врятувати земляків від страшної долі. Війна опалила його молодість. Там на очах майора авіації гинули його вірні друзі. Тому протягом життя тема війни боліла в грудях академіка Тронька. Під його керівництвом поставали Україною пам'ятники героям-оборонцям рідної землі. А найбільший розкинувся на київських пагорбах -- тепер це Музей історії України у Другій Світовій війні. Далі було велике життєве завдання -- залишити Україну нащадкам. І не лише сучасну, а Україну як колиску великого народу, як скарбницю величезної культурної спадщини, що ми можемо тепер спостерігати в музеї в Пирогові.
Київ.
Марина КРИВДА.
