У четвер у Москві вирішили до нашого Криму приєднати ще Краснодарський край, Адигею, Калмикію і три російські області: Астраханську, Волгоградську і Ростовську. У Києві замислилися: ну, нехай ще Краснодарський край. Але що нам потім робити з Адигеєю і Калмикією?

І це не жарт. Відповідний указ президента РФ В. Путіна передбачає ліквідацію автономного статусу Криму і внесення півострова разом із Севастополем до складу Південного федерального округу з адміністративним центром у Ростові-на-Дону. Цікаво, що одночасно Москва провела і кадрові зачистки. Наприклад, «губернатора» Севастополя Сергія Міняйла призначили представником президента (і це знову не жарт, а радше — карма) в Сибірському федеральному окрузі. А представник президента в Криму Олег Белавенцев тепер представлятиме Путіна в Північно-Кавказькому федеральному окрузі — наводитиме лад у Чечні, Інгушетії й Дагестані. Як не крути, а Сибір і Кавказ залишаються традиційними місцями заслань тих, хто потрапив в опалу до царя.

Тож відтепер кримчанам доведеться «триматися» не тільки без грошей та електрики, а й без автономії. Але в самому Криму на такі зміни відреагували неоднозначно. Прихильники Росії вважають, що у такий спосіб Путін відповів на скарги на свавілля місцевих чиновників і чолобитні, які кримчани активно пишуть президенту РФ. А ще сподіваються, що нові посланці Кремля нарешті «наведуть лад». Натомість реалісти закликають не радіти передчасно, адже тепер кошти на дотаційний Крим виділятимуть не напряму, а через Ростов. З одного боку, місцева кримська влада втратить контроль над грошовими потоками і, можливо, навіть менше крастиме. З другого боку, якими будуть ті потоки і що взагалі дотече до Криму?

Експерти також вважають, що рішення про перепорядкування Криму найперше спричинене тим, що у Росії немає грошей на повноцінне його утримання. Колишній посол США в Україні, нині директор Євразійського центру ім. Діну Патрісіу «Атлантичної ради» Джон Гербст зауважив: «Як на мене, захоплення Криму виявилося дуже дорогим для Путіна. Крім того, ейфорія в Росії, що супроводжувала анексію півострова, ослабла, щойно росіяни відчули ціну».

Проте навряд чи тільки економічними міркуваннями керувалася Москва, здійснюючи нові адміністративні маніпуляції. Очевидно, що рішення підпорядкувати півострів Ростову свідчить, що «букетно-цукерковий» період у відносинах столиці й «повернутої в гавань» вкраденої автономії завершився. На думку народного депутата і голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, скасування «Кримського федерального округу» і внесення «Республіки Крим і міста Севастополя» до складу ПФО «свідчить про те, що вище політичне керівництво Росії підготувало окупованому Криму долю інших, власне російських територій, які виступають у ролі об’єктів для насаджування єдиної уніфікованої державної політики, під час реалізації якої етнічна чи історична різноманітність, культурні чи мовні особливості слугуватимуть прикриттям лише до моменту повної зачистки цієї території до стандартів «русского мира». А вже які стандарти «русского мира» і де завершуються його кордони в уяві Путіна, вже ні в кого немає ілюзій...
На дії Москви відреагували і в МЗС України, назвавши це рішення «нікчемним і таким, що не створює жодних правових наслідків, не впливає на статус Автономної Республіки Крим та м. Севастополь і міжнародно визнаних кордонів України». А те, що РФ заблокувала відповідну резолюцію (для преси) Радбезу ООН щодо Криму, у нашій місії в ООН назвали «жалюгідною спробою заперечувати незаперечне. Крим — це Україна».

Відреагували і представники дипмісій, зауваживши, що будь-які адміністративні зміни, які здійснює Москва, не змінюють суті. І санкції, накладені на Крим після анексії півострова, триватимуть, поки він не повернеться до складу України.

А можна було б піти й далі: автоматично поширити «кримські» санкції на весь Південний федеральний округ, на всю нову «гавань», до якої цього разу «пришвартували» наш Крим.

Коментарі

Чи має юридичну силу рішення Російської Федерації щодо ліквідації «Кримського федерального округу» і приєднання його до Південного федерального округу Росії? Навіщо це зроблено і які перспективи? Які дії розпочне українська сторона? 

Спеціально для «Голосу України» коментує народний депутат України Георгій ЛОГВИНСЬКИЙ, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, голова підкомітету з міжнародно-правових питань і внутрішньо переміщених осіб, заступник голови Постійної делегації українського парламенту в ПАРЄ:

— За нелегітимної влади навіть будь-які угоди на окупованій території є нікчемними, неспроможними. Відповідно, жодних юридичних наслідків такі документи й гасла не мають. Це все одно, що обізвати планету Земля Плутоном і оголосити себе президентом усієї планети. Для чого це було зроблено? Були дві причини. По-перше, Росія у такий спосіб намагається нівелювати санкції, тому що санкції йдуть щодо самого Криму. А в такий спосіб вони намагаються сказати, що це інший регіон, тому давайте скасовувати санкції. Також проблеми були б і після виборів, адже можна сказати, що й вибори в Росії загалом недійсні, бо політичні партії повинні мати представників у кожному регіоні, включно з Кримом. І тоді виникає питання легітимності виборів загалом у Росії. Але на наш погляд і з міжнародної точки зору, вони лише збільшують обсяг санкцій проти себе, адже сьогодні санкції були тільки щодо Криму, а далі вони діятимуть щодо всього регіону, тому що не можемо розділити, де дії, які відповідають закону, а де дії, які порушують законодавство України й міжнародне право.

По-друге, Росія нині очищає Крим від зрадників, які допомагають їй у бездушній незаконній діяльності. Спочатку військові тихенько їхали до Сибіру, Воронежа чи ще кудись, нині вони заміняють чиновників, тому що зі зрадниками ніхто працювати не хоче. Сьогодні, наприклад, судді, які зрадили Україну й перейшли працювати під Російською Федерацією, — це особи, яких має бути притягнуто до кримінальної відповідальності, тому що вони порушили закони України. Але якщо в Крим приїде суддя з Росії і нібито забезпечуватиме законний порядок, то в цьому разі відповідно до Женевської конвенції вони забезпечують правопорядок.

МЗС уже підготувало проект звернень України до міжнародних організацій, гадаю, що у вересні ми звернемося й від імені парламенту з відповідними заявами до міжнародних організацій — ООН, ОБСЄ, Ради Європи, парламентської асамблеї НАТО. Будь-які дії окупантів не є легітимними. Вони можуть називати себе як завгодно й робити що завгодно. Кримські закони унікальні — це бандитське угруповання, яке саме написало якісь документи, папірці, користуючись тим, що в його руках влада, якою воно залякує і намагається утримувати там якийсь порядок. Ми не повинні реагувати на незаконні документи, які не визнаються, але водночас звертаємося до міжнародного співтовариства, щоб притягнути до відповідальності всіх осіб, які порушують наші права і закони.

Народний депутат України Вадим ДЕНИСЕНКО, член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя (фракція БПП):

— Скасування «особливого статусу» півострова говорить лише про одне: Путін вважає, що ситуація там настільки стабільна, що кримчан можна зневажати і вони не образяться.

Відтепер Путін вкладатиме фінанси в Крим тільки для облаштування його як військової бази, для розвитку необхідних військових ресурсів.

Для півострова нерозв’язаними залишаються три глобальні проблеми — сполучення, електрика і вода. Будівництво мосту гальмується відсутністю технологій. Питання електрики частково вирішено завдяки, як то кажуть, обходу санкцій, але це тимчасове рішення. Щодо води, то її вистачає, але лише для місцевих мешканців. Без Дніпра говорити про курортний розвиток чи сільське господарство навіть теоретично неможливо.

Для Путіна справою честі є будівництво мосту, і він його в найближчі п’ять років відкриє. Про інші серйозні вкладення в півострів не йтиметься. Крим не є і не буде пріоритетом Путіна — це винятково військова база, де підтримуватимуть середньостатистичний для РФ рівень життя.

Чи може скористатися цієї ситуацією Україна? Казав і продовжую казати: секретний план реінтеграції півострова — це війна з РФ у будь-якій конфігурації.

Записала Юліана ШЕВЧУК.

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.