Щоб не відкладати все на останній день, в родинах школярів вже розпочали підготовку до нового навчального року: хтось підшуковує клас, хтось купує форму, хтось збирає начиння для ранця... Клопотів багато.
Приблизно така ж підготовка йде і в освітянських закладах, тільки у значно більших масштабах. Та й проблем там вистачає. На Хмельниччині до нового навчального року потрібно підготувати 783 школи.
Оптимізують чи залишать?
Ще рік тому їх було рівно на два десятки більше. За два десятиліття це вже перетворилось на сталу тенденцію — постійне зменшення числа учнів і скорочення кількості шкіл. Різні уряди знаходять різні пояснення і назви для цього, але факт залишається фактом — кількість освітніх закладів, переважно на селі, зменшується. Як повідомили в обласному департаменті освіти і науки, там не припиняють моніторинг ефективності функціонування мережі загальноосвітніх навчальних закладів, паралельно вивчаючи демографічну ситуацію. За цими даними, на місцях вже розробили плани оптимізації мережі і заодно — маршрути підвозу учнів до сусідніх шкіл, якщо закриється їхня.
Для чиновників, які відповідають за доцільність використання бюджетних коштів, все звучить логічно. Для мешканців села, у якому першого вересня більше не продзвенить дзвоник, — не надто приємно. У Яськівцях Деражнянського району люди вирішили не чекати, поки дійде до закриття. Ще взимку під час виїзного прийому голови райради та начальника відділу освіти люди заговорили про приміщення колишньої школи. Свого часу вони будували її всією громадою, намагалися зробити гарною, світлою, великою. Але приміщення було передане на баланс райвідділу освіти. А в того не завжди є кошти, щоб ремонтувати та доглядати сільські заклади. Тож і в Яськівцях школа почала потрохи руйнуватись. І люди вирішили взяти її на баланс сільської ради. Новостворена об’єднана територіальна громада готова віддавати свої кошти за свою школу.
А тим часом в обласному департаменті продовжують рахувати: наприкінці минулого навчального року залишалось 284 школи з малою наповнюваністю: зокрема, в одинадцяти вчиться менше десяти дітей, у 106 школах — до 40. На їхньому тлі 167 шкіл із майже ста учнями — це вже просто гіганти. Є райони, де малокомплектних закладів по два десятки. Всі вони надто обтяжливі для бюджету, і відповідно — зовсім небажані. Тому чиновники підкреслюють: частка таких у загальній мережі становить понад третину. Їх проектна потужність використовується в середньому на 45 відсотків. А середня наповнюваність класів у школах сільської місцевості — 10 учнів. І це навіть нижче, ніж по країні, де цей показник сягає 13,2.
Усе це спонукає до одного — оптимізації. Тож не дивує, що за попередньою інформацією з районів та міст області, до початку навчального року заплановано закрити 10 загальноосвітніх навчальних закладів та реорганізувати 61. А до середини липня в області вже було закрито шість шкіл та реорганізовано 28.
Але такими «ударними» темпами працювали не всі. Як доповів на колегії ОДА голова освітнього департаменту Олег Фасоля, в деяких районах не проведено жодних заходів з оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів та приведення її у відповідність із запитами населення. Для бюджетів це недолік і проблема. А от для місцевих мешканців — надія на те, що їх «маленька і некомплектна» проживе ще один рік.
Кого смачно нагодують?
Про проблеми зі шкільним харчуванням особливо гостро заговорили торік, коли постало питання, хто ж платитиме за учнівські обіди. В області зробили все можливе, щоб в усіх загальноосвітніх навчальних закладах зберегти налагоджену систему. Діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних та інклюзивних класах, та учні 1—4 класів із сімей, які отримують допомогу як малозабезпечені, могли харчуватись безплатно за рахунок освітньої субвенції та місцевих бюджетів. Інша справа, якими були ці обіди. Адже середня їх вартість становила 6,13 гривні. Причому у районах і містах вона була трохи вищою, а сільські та селищні ради змогли виділити в середньому трохи більш як чотири з половиною гривні. Сума вкрай мала, і як можна прохарчуватись за такі гроші — залишається лише здогадуватись.
Але це стосувалося пільговиків. Для решти учнів гроші на обіди виділяли органи місцевого самоврядування зі своїх бюджетів. Суми і тут були не надто великими — від шести до семи гривень за обід на одного. При цьому в департаменті освіти не приховують, що натуральні норми харчування виконувалися в середньому на 86 відсотків. Але відповідальності за калорійність і корисність харчування школа вже не несе. Це цілком логічно, бо має виконувати зовсім інші функції. Тож розв’язання цієї задачі покладається на плечі батьків та місцевої влади. Знайдуть додаткові кошти — харчування буде смачніше та поживніше.
За які парти сядуть?
Гарантувати, що всі класи у всіх школах будуть теплими, світлими і комфортними, поки що навряд чи хто зможе.
Загалом на будівництво, реконструкцію, капітальні та поточні ремонти закладів освіти з обласного та місцевих бюджетів на нинішній рік було заплановано 43,3 мільйона гривень. Поки що освоєно менше десяти мільйонів, тобто менше чверті, і це не так вже й багато.
Якщо говорити про місцеві бюджети, в котрих при формуванні намагались надати освітянській галузі максимальну підтримку, на капітальні видатки закладів освіти було заплановано понад 27 мільйонів гривень. Але і з цієї суми освоєно лише 7,5 мільйона. Можна лише припускати: те, що не вдасться закупити і зробити за бюджетні гроші, доведеться частково оплачувати із батьківських гаманців. У які суми це стане, залежатиме від побажань і намірів кожної школи.
Та попри все, до середини літа вже встигли підготувати до нового навчального року понад дві третини шкіл. У решті тривають ремонтні та інші роботи.
Скільки проведуть у дорозі?
Враховуючи те, що в області активно продовжується процес оптимізації навчальних закладів, зростає потреба у шкільному транспорті. Дітей та вчителів із 820 населених пунктів підвозять до 331 школи. Для цього довелося розробити 541 маршрут. Та головне — знайти для них шкільні автобуси. Наразі парк становить 369 одиниць. Майже два десятки із них потребують ремонту і стоять у резерві. Десять взагалі потрібно списати. А ще сімома освітяни поділились із захисниками батьківщини і передали на потреби військкоматів.
Із тих, що залишились на маршрутах, майже чотири десятки мають термін експлуатації понад півтора десятиліття, стільки ж потребують негайної заміни.
Відповідно до чинного законодавства, придбати новий транспорт для шкіл, які будуть оптимізовуватися, об’єднуватися або реорганізовуватися, можна виключно за принципом співфінансування за рахунок залишків освітньої субвенції, яка надходить із державного бюджету, та коштів місцевих бюджетів. Хмельниччині для цих цілей виділено понад 31 мільйон гривень. Наскільки цю суму зможе підтримати місцева казна, залежатиме від того, як громадам вдасться її наповнити.
Де візьмуть книжки?
Ще не так давно батькам доводилося додатково купувати лише ті підручники, що використовувались на додаткових чи факультативних заняттях. Але торік далася взнаки нестача звичайної навчальної літератури. Учні 4 та 7 класів за кошти державного бюджету були забезпечені лише на 45 відсотків. Решту підручників доводилось або купувати самим, або обмежуватись електронними версіями чи передрукованими копіями. В багатьох класах практика, коли одна книга припадала на кількох дітей, стала звичною.
У департаменті сподіваються, що з нового навчального року ситуація дещо поліпшиться. Додатково на придбання підручників в області виділено 2,3 мільйона гривень. Їх розподілили пропорційно до кількості учнів між загальноосвітніми закладами Хмельниччини. Та все одно кожен із згаданої категорії учнів так і не отримає свій особистий навчальний посібник. Забезпеченість ними залишатиметься орієнтовно на рівні 68 відсотків.
До того ж далеко на всім пощастить і з вчителями. Забезпечення педагогічними кадрами освітніх закладів області минулого навчального року становило 99,6 відсотка. Але тепер цей показник дещо знизився. Педагогічні вакансії залишаються. Причому переважно в школах віддалених населених пунктів з малою наповнюваністю учнів. Як виявилося, найбільше вільних місць залишилось для учителів англійської і німецької мов, фізики, математики та інформатики. І це значить, що найбільш затребувані на сучасному ринку знань предмети поки що залишаються для частини школярів «не закритими».
Якщо підсумувати, якими проблемами буде заповнений шкільний ранець у новому навчальному році, то вони залишаються традиційними. І, як не прикро, доводиться вкотре говорити про те, що «сільська» освіта буде так само відставати від «міської». Школярам доведеться самотужки надолужувати те, що їм не змогла повною мірою дати держава.
Хмельницький.
Фотоетюд Андрія НЕСТЕРЕНКА.
