Незбагненний і дивний цей художник-графік, живописець Олександр Івахненко! Усі, хто мав слово на відкритті його виставки, були щирі й одностайні: це велике мистецьке свято. А він тримався так, наче й не про нього йдеться. А в кінці урочистої процедури навіть сказав: «Я не хотів влаштовувати виставку, а вони мене змусили...» Вони — це працівники Музею книги і друкарства України, що в Києво-Печерському заповіднику. Тут було представлено понад 70 графічних робіт Олександра Івановича, книжкові видання з колекції музею, оформлені ним, та близько сорока живописних полотен з приватної колекції художника.
У своєму виступі на відкритті вернісажу директор Музею книги і друкарства Валентина Бочковська наголосила: «Олександр Іванович є яскравим представником сучасної образотворчості, що поєднує новаторство з традиціями національного мистецтва, культури народу, його духовності. Митець належить до плеяди найталановитіших українських майстрів книжкової графіки. Його творчість позначена глибоким, вдумливим прочитанням літературних творів, тонким психологізмом, наповнена духовністю народного життя, його багатою культурою».
А ось як оцінив творчий доробок художника заступник директора цього музею з наукової роботи Дмитро Палій: «Картини Івахненка возвеличують Україну. На них грою барв зображені народні звичаї, побут, одяг, образи героїчних захисників України, а також ціла галерея винятково красивих жіночих постатей, кожна з яких промовляє до глядача іконною святістю. Виставка наснажує і підносить глядача на високий рівень духовності. Олександр Іванович показав себе як майстер нових форм в образотворчому мистецтві. За почерком його картини розпізнають здалеку».
На виставці були представлені найвідоміші роботи Івахненка: цикли ілюстрацій до кіноповісті Довженка «Зачарована Десна», повісті Купріна «Поєдинок», творів Шевченка. Саме за ці та інші полотна Олександр Івахненко, уродженець Чернігівської області, ще у 1989 році отримав Шевченківську премію.
Олександр Івахненко біля своїх картин.
Фото Івана ЗАБІЯКИ.
