Під час державної підсумкової атестації (ДПА) школярі з глибинки продемонстрували гірші результати порівняно зі своїми міськими однолітками. «Високий рівень навчальних досягнень мають майже 30 відсотків випускників міських загальноосвітніх навчальних закладів і лише 10 відсотків — сільських», — підсумував на прес-конференції директор Українського центру оцінювання якості освіти Вадим Карандій.

 

 

Цього року випускні іспити у школах з трьох предметів поєднали із зовнішнім незалежним оцінюванням (ЗНО). Одинадцятикласники складали «ДПА у формі ЗНО» з української мови та ще з однієї дисципліни — або математики, або історії, на вибір. За кожен такий іспит отримували одразу дві оцінки: до шкільного атестата (за 12-бальною шкалою) та до сертифіката ЗНО (за 200-бальною).


За словами Вадима Карандія, найкращі результати — від 160 до 200 балів — майже з усіх предметів отримали учасники ЗНО з Києва та Львівщини. При цьому загалом регіональний розподіл лідерів та аутсайдерів зовнішнього незалежного оцінювання практично не змінився.


«Хімія — єдиний предмет, найвищі результати тестування з якого зафіксовані не в столиці, а у Львівській області, де результат зовнішнього незалежного оцінювання від 160 до 200 балів отримали 42% учасників. У Києві цей показник становить 32,3%, у Волинській області — 30,3%», — повідомив Вадим Карандій.


Цікаво, що на Львівщині найменше відчувалася різниця між навчальними досягненнями сільських та міських школярів — порівняно з іншими регіонами України. Цей феномен варто було б вивчити докладніше — в контексті подолання кризи провінційної освіти та започаткування шкільної реформи.


Якщо не вдаватися в деталі, в масштабах країни ситуація виглядає досить оптимістично: принаймні рідну мову наші діти знають добре. Хоча деякі абітурієнти навіть базові дисципліни не спромоглися вивчити бодай на мінімальному рівні. За підсумками ЗНО із солов’їної поріг «склав/не склав» не подолали лише 9% вступників. На всю країну. В окремих регіонах чи містах цей показник був ще менший: до прикладу, у Києві — три відсотки, на Харківщині — трохи більше шести.


Найбільший відсоток учасників, які завалили зовнішнє незалежне оцінювання з української мови і літератури та історії України, зафіксовано в Закарпатській (27,3% та 29,2% відповідно), Чернівецькій (20,9% і 29,1%) та Рівненській (14,9% і 18,3%) областях. На Закарпатті й Буковині найгірше вивчили і математику — поріг не подолали 19,9% і 23,2 відсотка учасників ЗНО відповідно. На Житомирщині точну науку не опанували 19,8 відсотка протестованих.


Попри оголошений в Україні рік англійської мови, не всі абітурієнти готові читати Шекспіра в оригіналі. Найбільше вступників, які завалили ЗНО з англійської, — у південних областях (Миколаївській, Одеській, Херсонській) та на Донеччині.


За загальною тенденцією сільські одинадцятикласники мають скромніші успіхи порівняно з міськими — і за підсумками ЗНО, і за підсумками ДПА. Проте саме державна підсумкова атестація дає можливість точніше оцінити роботу системи шкільної освіти і рівень викладання окремих дисциплін, кажуть експерти. Адже ЗНО дає рейтингову оцінку, тобто дає змогу зрозуміти, наскільки той чи інших учень підготовлений краще за решту абітурієнтів, а ДПА визначає, як він засвоїв навчальну програму.


За словами Вадима Карандія, «загалом результати державної підсумкової атестації є досить високими, адже більш як 55 відсотків випускників загальноосвітніх навчальних закладів (країни. — Авт.) мають достатній та високий рівень навчальних досягнень з української мови (від 7 до 12 балів. —  Авт.)». З математики такі знання мають 46 відсотків, а от з історії — лише 35.


Водночас майже дві третини мешканців глибинки склали ДПА з української мови на початковому та середньому рівні, тобто отримали оцінки від 1 до 6 балів. У місті таких випускників удвічі менше. Ще гірші справи з історією: в селі на початковому та посередньому рівні її засвоїли 78 відсотків одинадцятикласників.


Достатні та високі знання із солов’їної під час державної підсумкової атестації показали менш як 40% випускників з глибинки, тоді як серед міських — майже 70%.


Це свідчить про глибокий системний розрив між міською та сільською школою. У малокомплектних навчальних закладах в одному кабінеті можуть сидіти учні 8-го і 11-го класів, а один і той само    педагог викладати до п’яти предметів — від фізкультури до іноземної мови. Без проблем перейти до іншої школи, як у місті, діти з глибинки не можуть — зазвичай у селі працює одна-єдина. І жодних престижних, експериментальних чи просто спеціалізованих, з поглибленим вивченням певних предметів...


Як відомо, саме бажанням полегшити сільським дітям доступ до якісної освіти у МОН пояснюють необхідність створення потужних опорних шкіл, куди звозитимуть учнів з кількох невеликих населених пунктів. На думку експертів, вивчення результатів ДПА та ЗНО може дати серйозний інструмент для коригування освітньої політики. Краще зрозуміти проблему допоможе і онлайн-опитування щодо впливу соціально-економічних умов на результати навчання, яке цього року провели серед учасників ЗНО. Його результати обіцяють оприлюднити пізніше.

 

P. S. Наступного року результати тестування з трьох дисциплін (українська мова та література (українська мова), математика або історія України (період: XX — початок XXІ століття), а також один навчальний предмет за вибором випускника) зараховуватимуть як результати державної підсумкової атестації за освітнім рівнем повної загальної середньої освіти для випускників старших класів загальноосвітніх навчальних закладів. Про це йдеться у наказі МОН № 889 від 27 липня. Зовнішнє незалежне оцінювання відбудеться в період з 23 травня по 15 липня 2017 року.


Фотоетюд Андрія НЕСТЕРЕНКА.