Разом із технічним стрибком цивілізації й повсюдною боротьбою світового співтовариства з бідністю в нашій країні в 2016 році реалізується «план» збільшення числа бідних людей. Як приклад — Постанова Кабінету Міністрів №461 від 24 червня 2016 року «Про затвердження Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах». Якщо казати просто й називати все своїми іменами, то Міністерство соціальної політики, а за ним — і Кабінет Міністрів, залізли в кишеню робітника, який заробляє на свій хліб важкою працею в шкідливих умовах, є сумлінним платником податків, і забрали від п’яти до десяти років життя разом із пенсійними виплатами. У тих, хто залишається на цих робочих місцях, відбирають додаткову відпустку, скорочений робочий день та інші пільги й компенсації, які залежать від умов праці.


Ця тема вже висвітлювалася на сторінках газети «Голос України» у публікації «Списки №1 і №2 — це не пільга, а солоний піт...» №111 (6365) від 16 червня.


У Міністерстві соціальної політики, коментуючи постанову №461 у ЗМІ, наголошують на видаленні зі Списків начальників шахт, ділянок, цехів. Але чомусь замовчується виключення зі Списків №1 і №2 робочих професій. Наприклад: з розділу «Гірничі роботи» вилучено 13 робочих професій; з розділу «Чорна металургія» у доменному виробництві вилучено п’ять робочих професій і «керівну посаду» майстра; у виробництві феросплавів вилучено сім робочих професій і «керівну посаду» майстра. За кожною професією в цілому по галузі стоять тисячі задіяних у технологічних процесах працівників. Перелік професій, які уряд виключає зі Списків, тільки в гірничо-металургійній галузі становить 22 сторінки тексту.

 

 

Про настрої в трудових колективах підприємств після цього рішення уряду точно й відверто говориться в листі голови профкому Профспілки металургів і гірників України в ПАТ «Запоріжсталь» Л. Анісімова на адресу Прем’єр-міністра В. Гройсмана.

 

«Шановний Володимире Борисовичу!


Серед багатьох листів і звернень щодо необґрунтованого скорочення Списків №1 і №2, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 24.06.2016 р. №461, є звернення профспілкового комітету ПАТ «Запоріжсталь» №16/10/59 від 14.03.2016 р. до міністра соціальної політики України Розенка П. В., на яке була отримана відповідь за №170/13/116-16 від 13.04.2016 р. У ній було зазначено, що усі наші зауваження та пропозиції будуть опрацьовані та надіслані на повторне погодження до державних органів та усіх соціальних партнерів, що фактично не було виконано!


За результатами Вашої зустрічі з представниками профспілкових організацій, учасниками маршу протесту профспілок, що відбулася 6 липня у Києві та під час якої коваль ПАТ «Запоріжсталь» Ігор Чижов озвучив вам проблему надання пільгового пенсійного забезпечення, було підписано протокол, четвертим пунктом якого зазначається: «Мінсоцполітики за участю Федерації профспілок України продовжити роботу з актуалізації списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».


У підписаному Вами протоколі ми побачили, що почуті, що влада зрозуміла значимість проблеми та зробила крок назустріч людям. Відомості про це було доведено до трудових колективів підприємства.


Але замість того, щоб уникнути соціального напруження в суспільстві та запобігти відтоку професійних кадрів, уряд затвердив своєю постановою від 24.06.2016 р. за № 461 Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, якими позбавив права на пенсію за віком на пільгових умовах більш як 2800 працівників ПАТ «Запоріжсталь».


3 серпня 2016 року постанова була опублікована в №27 газети «Урядовий кур’єр», тобто уряд знову зухвало знехтував проханням не тільки своїх соціальних партнерів, профспілок, а й сотень тисяч звичайних українців, які важкою працею створюють економічний потенціал держави.


Нам не зрозуміло і ми не можемо пояснити людям, як, наприклад, плавильного майстра, який працює разом зі сталеварами і протягом всієї зміни обслуговує кілька сталеплавильних агрегатів, виключено зі Списків. І таких прикладів, до яких призвело необґрунтоване прийняття такого рішення, тисячі.


Враховуючи вищезазначене, ми вимагаємо повернути до Списків ті професії, які були скорочені постановою №461 від 24.06.2016 р., та відповідно до яких право на пільгову пенсію втратили тисячі металургів».

 

У трудових колективах наростає хвиля обурення. Робочій людині важко зрозуміти, чому уряд забирає в неї чесно зароблене. От що кажуть представники різних підприємств, котрі потрапили під «оптимізацію» Списків №1 і №2:

 

Віталій Стеблій, монтажник обладнання коксохімічного виробництва спеціалізованого цеху з ремонту коксового обладнання №1 ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод»:

 


— Постанова Кабінету Міністрів №461 може призвести до зупинки роботи коксосортування АКХЗ. Хто там працюватиме після такого? Там найтяжчі умови праці, погано чутно через шум, страшна насиченість вугільним пилом. Якщо не буде стимулу у вигляді пільг, то хто там залишиться?


І навіщо зіштовхувати людей, провокувати конфлікти? Ремонтники роблять свою справу пліч-о-пліч із працівниками основних професій, на тих самих виробничих ділянках, у тих самих важких і шкідливих умовах. Так чому працівники основних цехів мають пільги, працівники допоміжних цехів теж мають пільги, а ремонтний персонал — ні?

 

Станіслав Титов, електромонтер ділянки №1 цеху виробництва феросплавів ПАТ «Нікопольський завод феросплавів»:

 


— На НЗФ працюю з 2004 року. Разом із колективом ми постаралися вкласти свою працю в розвиток цеху. Звичайно, керівництво заводу вкладає кошти в поліпшення умов праці робітників, але у нас, як бачите, не кондитерська фабрика. Ми обслуговуємо понад 100 одиниць обладнання, яке відповідає за завантаження печей на ділянці шихтоподачі. Робота в шкідливих умовах. Думаю, що свого часу професія слюсаря-ремонтника феросплавного виробництва не даремно була внесена в Список №2. Багато хто ішли сюди працювати не тільки заради гідної оплати праці, а й заради пільг. Погодьтеся, є різниця — іти на пенсію в 55 років або в 60.


Думаю, що представники уряду, не побувавши на виробництві, не беручи до уваги атестацію робочих місць, не повинні ухвалювати такі рішення. Не тільки я, а й увесь наш колектив обурений такими діями органів влади.

Було б правильно, щоб рішення про оптимізацію списків ухвалювалося за узгодженням із власниками підприємств і профспілками.

 

Володимир Окороков, начальник ділянки №9 проходки шахти «Родіна» шахтобудівного управління ПАТ «Кривбасзалізрудком»:


— Гірники, не особливо підбираючи слова, висловлюються категорично проти рішення уряду оптимізувати Списки №1 і №2. Йдеться не про одержання якихось додаткових благ або пільг, а про збереження наявних! Кожен хоче, скориставшись своїм правом на пенсію за віком на пільгових умовах, ще трохи пожити, так би мовити, для себе, відпочити. Я вже не кажу про ті професії й посади, головним аргументом на користь яких для людей був підземний стаж. От, уявіть, маркшейдери. Заробітна плата в них залишає бажати кращого, умови праці, природно, не з комфортних. Тому лише відпустка (вона трохи більша, ніж у трудівників поверхневих ділянок) і «шкідливий» стаж — це те, що втримує їх на робочих місцях. Адже люди дивляться на перспективу, а її після оптимізації не буде. У такому разі можна й у торгівлю піти працювати.


Щодо авторів проекту постанови №461, гірники пропонують їм попрацювати по одній зміні стажистами за тими професіями, які, на їхню думку, не дають права на пільгове пенсійне забезпечення. Може, тоді ці «компетентні» у гірничій справі «фахівці» зрозуміють, що реальне шахтарське життя відрізняється від того, що бачиться з київських кабінетів. Хочеться також поставити їм запитання: що виграє держава від цієї «оптимізації»? Адже пенсійне забезпечення працівників, чиї професії входять у Списки №1 і №2, здійснюється за рахунок коштів власників підприємств!

 

Іван Шевченко, начальник зміни алюмосилікатного цеху ПАТ «Запоріжвогнетрив»:

 


— Я прийшов на підприємство як молодий фахівець після закінчення Дніпропетровського хіміко-технологічного університету. При виборі майбутньої професії важливу роль відіграла наявність на підприємстві Списку №2, за яким я мав право вийти на пенсію в 55 років. Працював помічником начальника зміни, начальником зміни, начальником ділянки в цеху високоглиноземистих виробів. Нині працюю начальником зміни високоглиноземистого виробництва алюмосилікатного цеху. Протягом зміни я перебуваю на виробничій ділянці й зазнаю впливу тих самих шкідливих факторів, що й робітники (дрібнодисперсний пил, шум, висока температура). У зв’язку з оптимізацією чисельності катастрофічно не вистачає людей і нерідко мені доводиться ставати на робоче місце, щоб виконати план виробництва. На сьогодні у мене 11 років стажу за Списком №2. Для отримання права на пільгову пенсію мені залишилося допрацювати лише півтора року. Виходить, що після прийняття постанови КМУ мені необхідно переходити на робочу точку і працювати там ще півтора року, щоб заробити пільговий стаж (12,5 року).


Дуже прикро, що нині істотно знижується престижність роботи на металургійних підприємствах, а головне — втрачається повага до металургів з боку можновладців. Раніше молодь була зацікавлена в побудові кар’єри на заводі, у тому числі, щоб одержувати пільгову пенсію. А тепер мало хто захоче працювати в таких важких умовах без пільг. Випускники вузів віддаватимуть перевагу роботі в офісах.

 

Від імені всіх металургів і гірників, які підпадають під «оптимізацію» списків, робітник гірничо-металургійного комбінату «АрселорМіттал Кривій Ріг» Володимир Близнюк розмістив на сайті Президента України петицію №22/ 027417-еп такого змісту:

 

«Пане Президенте!


Працівників, які працюють у шкідливих і важких умовах, позбавили права на достроковий вихід на пенсію на пільгових умовах. Кабінет Міністрів України своєю постановою №461 від 24 червня 2016 р. необґрунтовано виключив зі Списків №1 та №2 низку робіт і професій. Робітничі професії на гірничо-металургійних підприємствах і так непопулярні, тим більше у молоді, а тепер нас ще й пенсійної пільги позбавили. Вимагаю відновити попередню редакцію Списків №1 та №2, затверджену Кабінетом Міністрів 16.01.2003 р. №36».

 

За кількістю голосів, що набираються, і популярністю петиція перебуває на першій сторінці, посідаючи перші рядки.


На найближчі дні заплановані зустрічі представників Міністерства соціальної політики, представників роботодавців підприємства ГМК і Профспілки металургів і гірників України. Позиція Профспілки залишається незмінною: робочі професії гірничо-металургійного комплексу мають залишитися в Списках №1 і №2, і, після підтвердження відповідних умов праці за результатами атестації робочих місць, працівникам повинне надаватися право на пенсію за віком на пільгових умовах.


Олександр Волков, голова Постійної комісії охорони праці й здоров’я трудящих Центрального комітету Профспілки металургів і гірників України.