Курортні близнюки. Грибівка і Санжійка

Юрій ПЕРЕБАЄВ.

27 серпня 2016 663

На морському узбережжі Одеської області безліч приємних місць для відпочивальників. Серед них — Грибівка і Санжійка, невеликі селища за 40 кілометрів від Південної Пальміри.

Перша походить від козацького хутора Перебойна, що з 1792 року належав статс-секретареві Катерини ІІ Адріану Грибовському (від імені якого походить назва села). Друга — від військового пункту Санджак зі сторожовою вежею, який згодом отримав повноцінний маяк. Нині тут височіє його поліпшена версія, що переселилася подалі від берега. Дуже вже ненадійний ґрунт у районі селища, і маяк постійно збирався з’їхати в море.

Насамперед курортників приваблюють тутешні пляжі, що починаються біля Чорноморська і перетікають у володіння Кароліно-Бугаза. Пісок, з якого так приємно ліпити замки дітворі. Смуга черепашок. Дно, що плавно знижується. Але по всьому тутешньому узбережжю пляжі більш-менш однакові, чим же відрізняються наші близнюки?

Кожен з них може порадувати гостей власною цікавинкою. Грибівка, одне із найчистіших місць області в плані екології, розмішає відпочивальників на численних базах відпочинку й готелях (майже 60 штук) зовсім поруч з володіннями Нептуна. Деякі розташувалися за сім—десять хвилин ходу від моря. А частина — просто на пляжі.

Ціни на проживання, на жаль, божими не назвеш. Номери з вигодами в сезон коштують від 600 до 3 тисяч за добу. Вирізнилися господарі двоповерхового котеджу, котрі забажали отримати 6075 грн. за добу. Особливо розчулили 75 гривень понад шести тисяч — ото ж люди цінують свої послуги, жодної копійки не впустять.

За бюджетний сегмент відпочинку відповідають старі бази зі зручностями на вулиці вартістю майже 100 грн. за добу (найімовірніше, є варіанти й дешевше).

Санжійка у першу чергу, порадує вас нестандартним ландшафтом, який начебто повертає вас прямо до Криму. Шляхом від Грибівки непомітно зникають будиночки на пляжах, угору виростають глиняні схили, зверху яких вас чекає степ, і власне — село Санжійка. Багато з кримських прибережних районів визнали б у ній свою далеку родичку. Червонувата глина, золотий пісок, відблиск черепашок, підсохлі водорості, похитування морської гладіні створюють неповторну для одеського узбережжя картину.

Плюс ви явно оціните небагатолюдність на пляжах між двома селищами, адже більшості туристів ліньки віддалятися від улюблених шезлонгів. Рятівну тінь від нависаючого схилу. Силуети чайок у небі. Гомін смарагдових хвиль. А також можливість розбити нагорі над морем намет, і абсолютно не залежати від цін на житло. Навіс від сонця, розкладний стільчик, газовий пальник — і насолоджуйся видом на безкрає море. Набридло — униз купатися, подолавши пару десятків метрів однією з десятка стежок-спусків. Водночас зрозуміло, що воду і провізію доведеться носити із селища, до магазинів якого не дуже близько. Та й розцінки на продукти в «близнюках» вас не дуже порадують. Великих супермаркетів тут не знайдеш і вдень зі свічкою, найближчий маркет у Кароліно-Бугазі, а великий аж у Білгороді-Дністровському. Тому господарі маленьких магазинчиків і торговці зі скромного базару можуть встановлювати досить жорстку цінову політику.

І сміття, на жаль, після відпочивальників залишається багато. З утилізацією відходів місцева влада не завжди справляється.

Екскурсійна програма також не вирізняється різноманітністю. Одеса, Білгород-Дністровський і далеке Вилкове.

Громадські розваги зводяться до посиденьок у численних ресторанчиках, нехитрих пляжних послуг, таких як батути, парашути, водні гірки, дельтаплани та квадроцикли.

Але, хоч би там що, а Грибівка і Санжійка однозначно заслуговують хоча б на короткий візит. По можливості плануйте свій виїзд або до початку високого сезону, або після його завершення. І тоді ви повною мірою зможете насолодитися чарівними заходами сонця і чудовими світанками. Яскравими глиняними схилами й ласкавою морською водою. Чистим повітрям і м’яким піском. Усім тим, чим курортні близнюки раді сповна поділитися.