Наступного року абітурієнти зможуть подати документи лише до дев’яти вишів

 

З настанням осені побільшало турбот у потенційних абітурієнтів. Обіцяна шкільна реформа поки що жодним чином не вплинула на якість підготовки до ЗНО. Незадоволені рівнем викладання у середній школі батьки ще з вересня записують своїх чад на підготовчі курси для вступників, які працюють практично при кожному з вишів.

 


«Задоволення не з дешевих», — скаржиться тато одинадцятикласника Андрія. Разом із сином 50-річний інженер Володимир Семенович складає кошторис видатків на альтернативну освіту. Його син обрав інший фах, гуманітарний, а там і конкурс вищий, і немає жодних преференцій для вступників, які закінчили підготовчі курси. Додаткові бали обіцяно лише тим, хто вступає на природничі чи математичні спеціальності. Словом, ставки зростають...


— У Києві підготовчі курси з трьох дисциплін (розраховані на дев’ять місяців) стануть у вісім тисяч гривень з гаком, — розповідає Володимир Семенович. — Порівняно з минулим роком послуга здорожчала гривень на 500—600. Цікаво, що деякі вищі навчальні заклади такі предмети, як українська мова й література, розглядають як одну дисципліну, а деякі — як дві окремі. В останньому випадку, зрозуміло, оплата буде дорожчою.


Дехто з батьків має більші ресурси, тож на додачу винаймає чаду репетиторів. Тобто паралельно із «класно-урочною» забезпечує синові чи доньці одразу дві альтернативні системи підготовки до тестування. Саме такий варіант обрала родина одинадцятикласниці Анастасії. «Послуги викладача з англійської мови обійдуться у 250 гривень за півтори години, — зізнається дівчина. — Українська мова — 180 гривень за 60 хвилин».


Дівчина мріє стати юристом-міжнародником і не з чуток знає, як складно потрапити на цю популярну спеціальність на бюджет. Конкурс просто шалений! В країні — перевиробництво юристів, тому на збільшення кількість бюджетних місць наступного року розраховувати не доводиться. Держава на це кошти не витрачатиме, кажуть у МОН. Приблизно 80 відсотків усіх правників в українських вишах вже давно навчається на комерційних засадах, тобто за контрактом.


Тим часом в профільному відомстві доопрацьовують нові Умови вступу до вузів. Серед анонсованих ключових змін будуть такі: 2017-го року абітурієнти зможуть подавати до вишів лише дев’ять заяв, а не 15, як це було 2016-го, а крім того, дещо переглянуть систему адресного розподілу держзамовлення між вишами. Нагадаємо, що цього року її було застосовано вперше. Частина спеціальностей, за якими виші готують бакалаврів, передбачала фіксований і заздалегідь відомий обсяг бюджетних місць, решта — «плаваючий», який уточнювався вже за підсумками вступної кампанії. Виші, які залучили найбільшу кількість найсильніших абітурієнтів, мали можливість збільшити обсяги свого держзамовлення порівняно з минулим роком на 25%. Тепер цей ліміт обмежиться десятьма відсотками. Причому кількість бюджетників зможуть збільшити лише ті університети, що повністю виконали заявлений ними обсяг держзамовлення у 2016 році.


Нагадаємо, що абітурієнт може бути рекомендований до зарахування на бюджет лише до одного вишу. Цей процес відбувається в автоматичному режимі. Якщо вступник не погодиться з варіантом, який йому запропонувала система, йому доведеться навчатися за свій кошт. Передбачене для нього бюджетне місце в цьому разі анулюється і переходить у розпорядження МОН. Так було цього року. Але наступного МОН має намір відновити «підтягування» списків абітурієнтів для технічних та фундаментальних спеціальностей, тобто принаймні тут звільнене перебірливим вступником бюджетне місце залишатиметься у розпорядженні вишу і може одразу дістатися іншому абітурієнту.

 

Фотоетюд Андрія НЕСТЕРЕНКА.