Минулого тижня Прем’єр-міністр Володимир Гройсман представив проект бюджету на 2017 рік. Згідно з проектом зростання ВВП передбачається у 3%, індекс цін виробників — 8,5%, середньорічний обмінний курс — 27,2 гривні за долар, рівень безробіття — 8,6%.

Якщо в березні ВВП закладався в сумі 2 574,9 мільярда гривень, то нині він збільшиться на 10 мільярдів — до 2 584,9 мільярда гривень. Прогнозована інфляція становитиме 8%. Володимир Гройсман заявив, що наступного року зростання зарплат працівників першого тарифного розряду становитиме до 6 400 гривень, а лікарів-терапевтів, наприклад, до 7 000 тисяч. Якщо брати середню зарплату по країні в межах 5 000 тисяч гривень, то згідно з новими соцстандартами зарплати лікарів і вчителів у 2017 році будуть навіть вищими за середні. Іншими словами, якщо минулого року на зарплати бюджетникам та пенсії у Мінсоцполітики пішло майже 215,5 мільярда гривень, то наступного знадобиться вже приблизно 316 мільярдів. Мінімальна зарплатня з 1 січня зросте до 1600 гривень, з травня до 1684 гривень, з грудня до 1762 гривень. Пенсії у січні мають зрости до 1247 гривень, з травня до 1312 гривень, а з грудня до 1373 гривень. На оборону буде виділено 5% від ВВП, це майже 120 мільярдів гривень проти 114 мільярдів цьогоріч.

Від бюджету залежить розмір податків на населення, що нині є основною статтею прибутків держави. Тому вимоги до ДФС, як до основного наповнювача казни, у наступному році істотно зростуть, але, за словами Романа Насірова, очільника цього відомства, вони готові до таких викликів.

«У 2015 році дохідна частина бюджету переглядалася кілька разів, і за рахунок детінізації нам вдалося зібрати фактично на 50 мільярдів гривень більше запланованого. Доходи бюджету у результаті становили 486 мільярдів гривень. У 2016 році планку підняли до 611 мільярдів гривень, це зростання більш як на 20%. Тепер ми можемо впоратися з цим завданням, не затримуємо відшкодування ПДВ, не беремо передоплати. Звісно, ми готові до збільшення зборів ще на 20% у 2017 році, але уряд має розуміти, що це буде дуже складно без перегляду хоча б податкової бази, не кажучи вже про підвищення ставок. На жаль, у проекті змін до Податкового кодексу поки що не передбачено жодних норм щодо розширення бази оподаткування, хоча ми подавали відповідні законопроекти. Спрощена система давно вийшла за рамки, відведені їй законом. На часі нова класифікація єдинщиків, обмеження спектра послуг, які підпадають під спрощену систему. Також ми пропонуємо різні варіанти, які пожвавлять надходження до бюджету, приміром, легалізація грального бізнесу, збільшення акцизів, які поволі треба доводити до європейського рівня, також збільшення надходжень за рахунок зміни рентних ставок. Дуже важливим є введення електронної акцизної марки. Вісім місяців 2016 року ми працюємо з перевиконанням плану, в серпні зібрали 59,3 мільярда гривень — це другий за успішністю місяць після березневих 60 мільярдів, і хоча останні місяці року будуть дуже напруженими, план ми виконаємо», — каже Роман Насіров (на знімку).

У цьому році збори до держбюджету, за словами Романа Насірова, істотно зростають за рахунок детінізації, і це теж заслуга ДФС. На митницях запрацювало «єдине вікно», міжвідомчі мобільні групи з загальним аналітичним центром, впроваджено відеоспостереження, максимально електронізовано процеси тощо. Нині це відкладений ефект, але результати, переконаний очільник ДФС, не забаряться. За січень—серпень у державну казну надійшло 327,6 мільярда гривень від ДФС. Зростання надходжень у загальний фонд держбюджету порівняно з відповідним періодом минулого року становить 64,1 мільярда гривень. Можливо, тому Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що секвеструвати бюджет 2016 року немає сенсу.

«До кінця року нам необхідно зібрати до бюджету мільярдів на 8 більше, ніж у середньому в попередні місяці. Сьогодні ми бачимо ризики, приблизно у 10-15 мільярдів, та все ж сподіваємося вийти на показники, які нещодавно здавалися зовсім нереалістичними. Це буде зроблено за рахунок детінізації, загального регулювання, адміністрування. Детінізація відбувається за рахунок реформ і контролю. Окрім ліквідації конвертаційних центрів, виведення з тіні бізнесу, який ще там працює, знищення сірих схем, мене найбільше турбує детінізація зарплат, пов’язана зі зміною спрощеної системи. В Україні 10,5 мільйона громадян отримують зарплату, для більшості країн — це половина населення. Ми можемо припустити катастрофічну цифру — приблизно 10 мільйонів осіб працюють у тіні, або ж у нас усі діти і пенсіонери, що однозначно не так. Коли ми показуємо колегам з тієї ж ІОТА (Внутрішньо-європейська організація податкових адміністрацій), що на 50% збільшили збори ПДВ в середині країни і на 40% на митниці, вони, чесно кажучи, у шоці, бо знають ситуацію. Конвертаційні центри у цьому році ми накриваємо майже щотижня», — заявляє Роман Насіров пресі.

До речі, нещодавно вперше ІОТА очолив українець, очільник нашої ДФС — Роман Насіров, що є визнанням успішності митної і податкової реформ в Україні, які він реалізує.

Заяви Насірова стосовно того, що не потрібно драматизувати бюджетний процес 2017 року на прикладах виконання плану у 2016-му, а слід сконцентрувати зусилля всіх гілок влади на його наповнення, обнадіюють. Хоча, звісно, без врахування законодавчих ініціатив ДФС, спрямованих на оптимізацію податків і подальшу детінізацію бізнесу, впоратися із завданням цій структурі буде дуже важко.