Комітет Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції прийняв рішення 11 жовтня заслухати звіт Кабінету Міністрів і Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК) про виконання закону про електронне декларування доходів. Голова комітету Єгор Соболєв запросив на засідання Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, а також голову НАЗК Наталю Корчак та всіх членів агентства.

 

Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей подання службовими особами декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру у 2016 році» набув чинності 8 березня 2016 року. Під час засідання комітету відзначалось, що із заповненням е-декларацій виникає багато технічних питань, зокрема, в системі не працює пошук, відсутня можливість задекларувати готівку та видатки членів сім’ї декларанта, багато невідповідностей і неточностей в електронному реєстрі нерухомості, адже до нього внесено відомості про нерухоме майно лише від 2013 року, а решта даних досі зберігається на паперових носіях БТІ. Дуже багато народних депутатів України ще не заповнили електронні декларації, хоча 30 жовтня збігає термін їх заповнення.


Секретар комітету Дмитро Добродомов навів власний приклад: згідно з даними реєстру нерухомості Мін’юсту, він володіє квартирою в Харкові, якої ніколи не мав. Натомість його квартира в реєстрі відсутня. Водночас багато депутатів сподіваються, що закон про е-декларування буде змінено і відкритого доступу до декларацій чиновників не буде. В антикорупційному комітеті виступають категорично проти поправок до закону, які дають змогу приховати статки, однак погоджуються з тим, що закон потрібно доопрацювати.


Комітет також розглянув проект закону про захист викривачів і розкриття інформації про шкоду або загрозу суспільним інтересам №4038а), внесений групою народних депутатів із різних фракцій. Представник коаліції антикорупційних громадських організацій Оксана Нестеренко наголосила, що потрібні механізми захисту людей, які готові викрити факти корупції, ухилення від сплати податків та інші злочини. Однак у суспільстві до закону ставлення неоднозначне. Застереження лунають такі: викривачі — це хто, борці з корупцією чи «стукачі»? Чи не повториться практика часів СРСР, коли могли заарештовувати без суду і слідства за «доповідну» сусіда? Чи варто виплачувати грошову винагороду за надання інформації (у законопроекті пропонується виплачувати викривачам 6 відсотків від суми, яку буде повернуто до держбюджету). Окрім того, норми про захист викривачів уже є в законах про запобігання корупції та про доступ до публічної інформації.


Водночас народні депутати наголошували, що норми чинних законів про захист викривачів на практиці не діють. Яскраві приклади: колишній керівник Дежфінінспекції Микола Гордієнко, котрий викрив зловживання в урядах Азарова та Яценюка, — його звільнили з роботи і порушили кримінальну справу; не можуть достукатися до правди та знайти захист і судді, котрі відкрито заявили про тиск на них з боку керівництва судів, — суддя апеляційного суду Черкаської області Сергій Бондаренко та суддя Октябрського районного суду міста Полтави Лариса Гольник, котрі виступили із заявами на засіданні антикорупційного комітету, а тепер зазнають переслідувань і тиску.


«Люди бояться давати свідчення, бо вони не захищені», — зауважив народний депутат Ігор Попов. Чимало критики лунає і на адресу нового законопроекту про викривачів. «Не виписано питання відповідальності та чи можна використовувати надану інформацію, як доказ у суді», — зазначила Олена Сотник. «Усі корупційні злочини, як правило, здійснюються за підтримки і під прикриттям правоохоронних органів — поліції, СБУ, прокуратури, — заявив співавтор законопроекту, народний депутат Юрій Дерев’янко. — Викривачів дуже швидко роблять білою вороною, а латентні, тобто приховані, злочини, залишаються нерозкритими. Закон про викривачів — це перший удар по системі».


Комітет рекомендував парламенту ухвалити законопроект про викривачів у першому читанні та доопрацювати його до другого читання. Голова комітету Єгор Соболєв доручив утворити робочу групу для опрацювання законопроекту за участю депутатів із різних фракцій і комітетів, представників громадськості. Очолить цю групу народний депутат Віктор Чумак.