Традиційно наприкінці тижня засідання Верховної Ради розпочалося годиною запитань до уряду. Спочатку з трибуни виступив міністр юстиції Павло Петренко.

Він говорив про юридичну війну, яку веде Україна, захищаючи свої права у зв’язку із агресією Російської Федерації. За його словами, з перших днів анексії Криму, а саме з 13 березня 2014 року, наша держава звернулася до міжнародного судового органу з великою позовною заявою, в якій фіксувалися порушення прав людини і незаконне захоплення території суверенної держави в ХХІ сторіччі. Європейський суд із прав людини прийняв цю заяву і безпрецедентно, протягом 72 годин, прийняв попереднє рішення, яке встановило незаконну військову агресію з боку Росії. Відповідно до цієї ухвали, сусідня країна мала вивести свої війська до місць дислокації. Однак агресор рішення не виконав.

«Питання судових процесів і міжнародних судів не є таким публічним і піарним, як інші напрямки, — зауважиТрадиційно наприкінці тижня засідання Верховної Ради розпочалося годиною запитань до уряду. Спочатку з трибуни виступив міністр юстиції Павло Петренко.

Він говорив про юридичну війну, яку веде Україна, захищаючи свої права у зв’язку із агресією Російської Федерації. За його словами, з перших днів анексії Криму, а саме з 13 березня 2014 року, наша держава звернулася до міжнародного судового органу з великою позовною заявою, в якій фіксувалися порушення прав людини і незаконне захоплення території суверенної держави в ХХІ сторіччі. Європейський суд із прав людини прийняв цю заяву і безпрецедентно, протягом 72 годин, прийняв попереднє рішення, яке встановило незаконну військову агресію з боку Росії. Відповідно до цієї ухвали, сусідня країна мала вивести свої війська до місць дислокації. Однак агресор рішення не виконав.

в міністр. — Це велика масштабна юридична робота, яка потребує подачі значного обсягу доказів, документів, правових позицій і, водночас, вимагає якнайменшого розголосу, бо будь-які політичні гучні заяви можуть зашкодити позиції України». П. Петренко подякував міжнародним та українським юридичним експертам, які з перших днів Революції Гідності допомагали Міністерству юстиції в розробці багатьох позицій. Станом на сьогодні, сказав урядовець, існує п’ять міждержавних справ проти Росії. Окрім вже згаданої, є справа про незаконне викрадення і вивезення бойовиками дітей-сиріт із території України в Росію за сприяння сусідньої країни. Із цього приводу проміжне рішення суду міжнародної інстанції також не забарилося. Ним зобов’язувалося повернути дітей і це, на щастя, зазначив міністр юстиції, було виконано. Але принципова позиція нашої країни полягає в тому, щоб довести цю справу до кінця і добитися рішення, яке фактично встановить причетність російської сторони до факту порушення прав людини. Ще одна справа, якою займаються міжнародні фахівці, стосується переслідувань кримських татар на території анексованого півострова. Тепер до вже встановлених фактів у цій справі додасться ще й заборона діяльності Меджлісу. Інша тема — події 2014—16 років на території Донбасу. А саме — масові вбивства, обстріли мирного населення, викрадення волонтерів та журналістів тощо. Ця справа налічує понад 10 тисяч документів, свідчень, фотографій, доказів. П. Петренко висловив переконання, що Європейський суд захисту прав людини почне розглядати цю скаргу вже наступного року. Усі справи, подані нашою країною до цієї міжнародної інстанції, урядовець назвав «надзвичайно складними» і «такими, що не розглядаються за місяць». За всю історію свого функціонування Європейський суд з прав людини не знав такої кількості справ, стверджує міністр. Тут розглядали всього 16 міждержавних справ. Україною ж протягом кількох років подано вже п’ять.


У міждержавних справах неможливо охопити всі факти порушення прав наших співвітчизників, наголосив П. Петренко. Відтак, у липні минулого року прийнято рішення про створення системи безоплатної правової допомоги.

Нині по країні є понад 500 таких центрів, де працює п’ять тисяч адвокатів і понад дві тисячі юристів. Вони надають допомогу малозабезпеченим верствам населення. Тільки цього року в безплатні центри правової допомоги звернулося майже двісті тисяч українців. Понад дві тисячі індивідуальних скарг направлено до Європейського суду з прав людини.


Міністр молоді та спорту Ігор Жданов поінформував про підсумки літніх олімпійських та параолімпійських ігор, які відбувалися в Ріо-де-Жанейро. Наші олімпійці вибороли 11 медалей — дві золоті, п’ять срібних та чотири бронзові. Це принесло нашій країні 25-те місце за загальною кількістю медалей. Згідно з класифікацією Міжнародного олімпійського комітету, наші атлети ввійшли до числа найкращих спортсменів на планеті, що засвідчує спортивний потенціал країни. Саме тому міністерство виступило ініціатором розробки та ухвалення постанови Кабінету Міністрів про виплату заохочувальних премій спортсменам та тренерам, які зайняли 4—6-ті місця. «Уся країна із захопленням спостерігала за тріумфальним виступом наших параолімпійців», — зауважив урядовець. 117 медалей привезли вони в Україну, що вивело нашу збірну на третє командне місце.


За словами І. Жданова, уже стартувала підготовка до наступних олімпійських ігор «Токіо-2020». На основі висновків фахівців та проведення аналітичної роботи, найближчим часом мають розробити концепцію підготовки національних збірних команд до участі в наступному змаганні. У цьому контексті урядовець зазначив: «Необхідно визнати, що потенціал радянського спорту остаточно вичерпався, відбулася зміна поколінь». Ключовою проблемою нині, за його словами, залишається хронічне недофінансування галузі, тривала відсутність капітальних вкладень у реконструкцію та будівництво нової інфраструктури. Тому перед урядом постає питання створення окремої програми для відновлення спортивних традицій. Уже наступного року сподіваються отримати майже 300 мільйонів гривень на ці потреби. Звернувся по допомогу представник Кабміну і до народних депутатів: «Прошу від імені спортивної громади розглядати наші законопроекти не в п’ятницю, а в ті дні, коли вони матимуть реальні шанси на ухвалення», — зауважив він.


Під час запитань, які народні депутати ставили урядовцям, Прем’єр-міністр Володимир Гройсман торкнувся теми бюджету на наступний рік. «Моє внутрішнє бажання — всім віддати все належне, — сказав він. — Але ми виходимо із реальних можливостей і маємо їх максимально ефективно використати». Головним завданням уряду його очільник визначив «концентрацію на розвиток національної економіки». «Ми можемо забезпечити якісний прорив, — підкреслив урядовець. — Ми бачимо ці можливості. І це буде найкращою відповіддю на повернення тих боргів, які накопичила країна за десятки років».


Також під час спілкування законотворців та урядовців стало відомо, що нині за посаду директора аеропорту «Бориспіль» зголосилися змагатися 25 кандидатів. До 10 жовтня МВС надасть довідки про відсутність судимостей у цих людей, повідомив Перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів. Він також повідомив, що 38 кандидатів зареєстровано на посаду очільника підприємства «Укрхімтрансаміак», керувати «Електроважмашом» зохотилося 35 кандидатів, «Маріупольським портом» — шість. Співбесіди із усіма охочими обійняти керівні посади розпочнуться з 12 жовтня, повідомив урядовець.


Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко поцікавилася в міністра закордонних справ Павла Клімкіна — чи існує станом на сьогодні допуск українського консула до заарештованого Романа Сущенка та Олександра Кольченка, в якого погіршився стан здоров’я. Росія не надає доступу до українського журналіста, повідомив той. «Сусідня країна намагається сфабрикувати звинувачення стосовно Романа, — заявив міністр.

— Стосовно Кольченка така сама ситуація. Відтак нам потрібна подальша скоординована позиція в сенсі тиску міжнародного співтовариства для покращення ситуації».


Після завершення години запитань до уряду дві фракції попросили перерву в засіданні, але зголосилися замінити її виступом із трибуни. Так, Семен Семенченко привернув увагу до подій, які відбуваються нині на сході країни. Люди, мовляв, не можуть зрозуміти, чому відводяться наші війська, а терористи і найманці стали учасниками переговорів про їх відведення. Нещодавно контактна група в Мінську повідомила про чергову угоду, згідно з якою війська обох сторін мають відійти на 1 км від лінії розмежування в трьох населених пунктах. Їх мешканці протестують проти такого рішення, каже народний депутат. «Хто і на яких підставах дав наказ українським Збройним Силам виконувати невідомо ким підписані домовленості й покидати нашу українську землю», — запитав він у Президента. Парламентарій поінформував, що фракція «Самопоміч» звернулася в Генеральну прокуратуру із заявою про здійснення злочину за статтями про самовільне присвоєння владних повноважень і навмисні дії з метою змін кордонів території з порушенням порядку, встановленого Конституцією країни.


У відповідь на це Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко закликала фракцію «Самопоміч» приєднуватися до створеної в парламенті платформи, де надається повна інформація про переговорний процес у Мінську. Така зустріч відбувалася і цього, і минулого тижня, і на ній були представники всіх фракцій, окрім «Самопомочі», зауважила вона. Після цього у сесійній залі оголосили 248 депутатських запитів. А після перерви народні обранці взялися до «Різного».


Учора вітали з днем народження народних депутатів Тетяну Ричкову та Андрія Павелка.

 

Міністр юстиції України Павло Петренко.

 

Микола Люшняк, Юрій Чижмарь.

 

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.