Житомирщину також відвідали представники Генерального директорату лісового господарства Турецької Республіки. У Коростишівському і Житомирському лісгоспах вони ознайомилися з роботою лісопожежних станцій, відвідали базовий розсадник та побачили, як вирощують сіянці із закритою кореневою системою. Попри всі відмінності у веденні лісового господарства, тобто природно-кліматичні умови, законодавчі акти, обсяги державного фінансування тощо, лісівники обох країн знайшли багато спільних проблем у своїй діяльності. Ліси Туреччини теж потерпають від всихання хвойних насаджень. Однак, як розповіли гості, цей процес не завдає їхньому господарству таких нищівних збитків, як у нас. Адже хворі дерева вони прибирають досить швидко, поки ті ще не втратили своєї товарної якості, бо рішення щодо проведення санітарної рубки у них ухвалюється самими ж лісівниками, і на це не витрачається дорогоцінний час. Так зменшується ризик поширення хвороби. У нас, щоб провести рубку хворих дерев, лісівникам доводиться брати низку дозволів у різних інстанціях, на це витрачається 1,5—2 місяці, в результаті така деревина перетворюється на дрова, а вогнище захворювання істотно поширюється...
Здивували гостей і розповіді житомирян про те, що наша громадськість часто-густо вкрай незадоволена тим, що площа санітарних рубок упродовж останніх років значно збільшилася, і не завжди хоче прислухатися до аргументів лісівників.
— Лісівники є спеціалістами лісової справи, саме вони найкраще знають, які заходи потрібно проводити в лісі, — зауважили турецькі колеги. — Адже, коли лікар приймає рішення ампутувати пацієнту хвору кінцівку, бо інакше той може померти, то хіба може громадськість висловлювати свій протест проти цього?
Житомирська область.
