БАЛАНС ТИЖНЯ
Восени в Україну повернулася інфляція. Споживчі ціни у вересні зросли після тримісячного літнього падіння. У недовгому переліку продуктів, які все ще нас радують — фрукти, що проти серпня у середньому подешевшали на 3,1% та овочі — на 1,4%. Натомість список товарів, які засмучують, куди об’ємніший. До нього потрапили молоко, яке подорожчало на 3,5%, масло (на 2,3%), м’ясо та м’ясопродукти (на 2,3%). Додали в ціні одяг і взуття (10,3%), електроенергія (27,8%), квартплата (3,4%), водопостачання (2,3%). Свідчення того, що плюсів менше, ніж мінусів — загальна цифра.
Загалом інфляція у вересні, порівняно із серпнем, становила 1,8%.
Та звіт нашого головного кредитора — Міжнародного валютного фонду, який був оприлюднений минулого тижня, — наче бальзам на рани. Хто знайомиться з ним, одразу розуміє: політика України — активного позичальника — єдино правильна. МВФ не залишає сумнівів, що наша економіка зростає. У підсумку за 2016 рік прогнозують збільшення аж на 1,5%. А у 2017-му — пророкують цілих 2,5% за інфляції 11%. Звісно, роздавати кредити за будь здоров Україні МВФ не збирається. Платою за подальші валютні надходження може стати підвищення пенсійного віку для наших співгромадян. Ця реформа, непокояться у Фонді, кілька разів відкладалася. Мовляв, такі кроки важливі, бо зменшиться дефіцит Пенсійного фонду. Як зазначив під час прес-конференції у п’ятницю в Вашингтоні директор європейського департаменту МВФ Пол Томсен, підвищення має починатися з так званих пільгових категорій.
За його словами, це питання й надалі обговорюватиметься в рамках подальшої взаємодії МВФ і України.
«Я не можу вдаватися у подробиці, але зрозуміло, що підвищення пенсійного віку є дуже важливою частиною цього процесу», — відповів Томсен на прохання «Укрінформу» уточнити, який пенсійний вік для українців усе ж хочуть бачити у Фонді.
Наш міністр економіки Олександр Данилюк тепер як може заспокоює співвітчизників. Він запевнив, що до кінця 2016-го підвищення пенсійного віку не передбачене. Спочатку Кабмін має розробити модель такої реформи. А вже вона визначатиме, на скільки збільщуватимуть вік.
Від себе додамо: варто проаналізувати, що нам дало попереднє підвищення. Адже для українських жінок уже включили механізм поступового підняття пенсійного віку до 60 років. То скільки на цьому зекономив Пенсійний фонд? Хотілося б почути переможні реляції. Нехай МВФ проголосить: «Українці! Ви успішно провели перший етап пенсійної реформи! Ось підтвердження, ось цифри!.. Є економічний сенс рухатися далі!». Але тут наші кредитори — ані пари з вуст. Бо навряд чи такі зміни виявилися ефективними. Скажімо, якщо людина не може чи не хоче працювати — її не змусиш. Не дали вийти на пенсію за віком у 55 років — шукає інші шляхи, як це зробити. Багато оформлюють пенсії за інвалідністю. Подібну статистику виносити на широкий загал громадськості влада не поспішає. Але можна бути впевненим, кількість таких громадян в останні роки значно зросла.
Наповненню Пенсійного фонду не сприяють й підходи держави у призначенні житлових субсидій. Щоб її отримувати, люди намагаються офіційно одержувати лише мінімальну зарплату. Домовляються з роботодавцем, аби решту сплачували в конверті. Виходить, країна втрачає двічі. По-перше, скарбниця недоотримує податки з зарплати, єдиний соціальний внесок не поповнює Пенсійний фонд. По-друге, бюджет витрачається на субсидії людям, які б могли без такої допомоги обійтися.
Минулого тижня Верховна Рада продовжила до 1 січня 2018 року мораторій на купівлю-продаж земель для ведення товарного сільгоспвиробництва. Хоча нагальної потреби у цьому не було. Навіть, якщо б народні обранці взагалі не виносили на голосування це питання, мораторій діяв би і в 2017-му. Необхідною умовою для його зняття є прийняття закону про обіг земель сільгосппризначення. Але такий проект у Верховній Раді навіть не зареєстрований. Та голосування щодо пролонгації мораторію можна вважати цілком обґрунтованим. Парламентські політичні сили таким чином перестрахувалися, зняли підґрунтя для розхитування ситуації в країні. Адже минулого тижня під будівлею Верховної Ради одна з політичних сил, яка не потрапила до Верховної Ради і декларує захист прав селян, провела мітинг. Серед гасел було: «Продаж землі — шлях до нового голодомору!».
Це один із наочних прикладів, де видно, що необізнаність громадян з нормами законів — гарне підґрунтя для маніпуляції мізками. Проголосувавши за продовження мораторію, народні обранці вибили таким чином один із козирів для протестів. Адже такі акції селян, або людей, які маскуються під аграріїв, можуть й до позачергових виборів призвести. Така перспектива не всім у коридорах влади до вподоби.
Тим часом візит до столиці місії МВФ очікується вже наприкінці жовтня. Зважаючи, що в Україні продовжили мораторій на купівлю-продаж сільгоспугідь, а офіційний Київ навряд чи вже взавтра кинеться збільшувати пенсійний вік — то й черговий транш найближчим часом нам не світить.
Підсумовувала Галина КВІТКА.
