Кабінет Міністрів ухвалив рішення про створення Національного комітету із промислового розвитку. «Чи вважає хтось у цьому залі, що економічне місце України в світі є справедливим», — запитав під час учорашнього засідання уряду прем’єр Володимир Гройсман та констатував, що ні, бо все робиться не так, як треба. «Ми готуємо кадри, які не потрібні ринку і готуємо їх на технологіях та засобах виробництва, яких немає в реальному секторі, а наука взагалі стоїть осторонь», — сказав він та повідомив, що на посаду виконавчого директора новоствореного комітету пропонується народний депутат Анатолій Гіршвельд, який є членом парламентського Комітету з питань промислової політики та підприємництва.

 

На переконання прем’єра, нині у нас є п’ять-сім реальних напрямів у промисловості, розвиток яких дасть змогу створити десятки тисяч робочих місць та заробляти гроші до бюджету за рахунок економічного зростання.


Щоб зрозуміти, якою є ситуація з електронним декларуванням, уряд заслухав інформацію голови Національного агентства з питань запобігання корупції Наталії Корчак. Під час дискусії деякі урядовці розповіли про проблеми, які у них виникли під час заповнення е-декларації. Зокрема, міністр інформаційної політики Юрій Стець звернув увагу на неможливість роздрукувати чорновик декларації, щоб попрацювати з ним поза робочим місцем, а віце-прем’єр Павло Розенко зазначив, що вже п’ять років подає повну декларацію і нічого нового додати не зможе. Та оскільки в е-декларації з’явилися нові поля, то йому, щоб заповнити їх, треба писати некоректну інформацію або не подавати цю інформацію взагалі, бо він не має її у повному вигляді. «Як допрацювати декларацію, щоб усі могли сказати, що її форма чітко відповідає закону?» — запитав П. Розенко.


У зв’язку з цим В. Гройсман доручив міністру юстиції Павлу Петренку провести нараду за участі НАБУ, НАЗК та Генпрокуратури, щоб врегулювати всі юридичні колізії, які виникли після запуску системи е-декларування.


Крім того, прем’єр запропонував НАЗК доопрацювати інтерфейс е-декларації так, щоб кожен міг її добросовісно заповнити, та щоб система не заважала їм це робити, бо «це історичне питання, а не тільки питання роботи, яку потрібно зробити».


Звертаючись до чиновників, В. Гройсман закликав їх усвідомити, що необхідність заповнення е-декларацій є доконаним фактом. «Усі мають добросовісно заповнити декларації та раз і назавжди стати публічними. І на цьому питанні треба поставити крапку. Заповнили декларацію — будете нести повну відповідальність по закону. Не заповнили — будете нести відповідальність по закону», — підкреслив він.

 

Довідково

30 жовтня 2016 року є останнім днем подачі електронних декларацій за 2015 рік для осіб, які займають відповідальне чи особливо відповідальне становище в органах державного управління або місцевого самоврядування.

 

За порушення законодавства про е-декларування передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність, зокрема:


— несвоєчасне подання декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення) карається накладенням штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;


— неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента або суттєвої зміни в майновому стані карається штрафом від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.2 ст. 172-6 КУАП);


— за подання завідомо недостовірних відомостей про майно на суму 100—200 мінімальних зарплат (138—344 тис. грн.) передбачено штраф від 17 тис. грн. до 42,5 тис. грн. (ч. 2 ст. 172-6 КУАП);


— за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації (понад 344,5 тис. грн.) карається штрафом 42,5—51 тис. грн., громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин або позбавленням волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (366-1 Кримінального кодексу України).


— набуття у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, а так само передача таких активів будь-якій іншій особі караються позбавленням волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна (385-2 ККУ).