ПОСТАНОВА
Верховної Ради України
Верховна Рада України постановляє:
1. Схвалити Звернення Верховної Ради України до міжнародних організацій та парламентів іноземних держав щодо засудження і невизнання заборони Російською Федерацією Меджлісу кримськотатарського народу та щодо захисту корінного народу Криму міжнародним співтовариством.
2. Доручити Голові Верховної Ради України невідкладно направити текст Звернення до міжнародних організацій та парламентів іноземних держав.
3. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.
Голова Верховної Ради України А. ПАРУБІЙ.
м. Київ,
5 жовтня 2016 року.
№ 1652-VІІІ.
ЗВЕРНЕННЯ Верховної Ради України
до міжнародних організацій та парламентів іноземних держав щодо засудження і невизнання заборони Російською Федерацією Меджлісу кримськотатарського народу та щодо захисту корінного народу Криму міжнародним співтовариством
Беручи до уваги, що 29 вересня 2016 року Верховний Суд Російської Федерації відмовив у задоволенні апеляційної скарги Меджлісу кримськотатарського народу на так зване «рішення» так званого «Верховного Суду Республіки Крим» від 26 квітня 2016 року про визнання Меджлісу кримськотатарського народу «екстремістською організацією» та заборону його діяльності на території Російської Федерації,
наголошуючи, що рішення Верховного Суду Російської Федерації від 29 вересня 2016 року є остаточним і призведе до повної заборони діяльності Меджлісу на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим і міста Севастополя,
підкреслюючи консолідовану позицію міжнародного співтовариства щодо невизнання анексії Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, яка відбулася на порушення загальновизнаних принципів і норм міжнародного права,
наголошуючи, що Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй в ухваленій 27 березня 2014 року Резолюції 68/262 «Територіальна цілісність України» підтвердила свою відданість суверенітету, політичній незалежності, єдності і територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, відзначивши, що так званий «референдум», проведений в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі 16 березня 2014 року, не був санкціонований Україною і тому не може бути основою для будь-якої зміни статусу Криму та міста Севастополя. Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй також закликала держави, міжнародні організації та спеціалізовані установи не визнавати будь-яких змін у статусі Автономної Республіки Крим та міста Севастополя,
відзначаючи, що інші міжнародні організації та інтеграційні об’єднання, у тому числі Європейський Союз, Організація Північноатлантичного договору, Організація з безпеки і співробітництва в Європі, Рада Європи та їхні парламентські асамблеї, також не визнали зміни статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополя внаслідок проведення так званого «референдуму» 16 березня 2014 року,
наголошуючи, що міжнародні партнери України, зокрема Європейський Союз та його держави-члени, Сполучені Штати Америки, Канада та інші держави, відзначили нелегітимність, з точки зору міжнародного права, проведення виборів до Державної Думи Російської Федерації на території тимчасово окупованих Автономної Республіки Крим та міста Севастополя та не визнали їхніх результатів,
відзначаючи, що Україна не визнала результатів виборів до Державної Думи Російської Федерації на території тимчасово окупованих Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, наголосивши на їх нелегітимності, що ставить під сумнів легітимність всієї Державної Думи, а також що Верховна Рада України ухвалила Звернення до парламентів іноземних держав, парламентських асамблей та міжнародних організацій щодо проведення незаконних виборів до Державної Думи Російської Федерації на території тимчасово окупованих Автономної Республіки Крим та міста Севастополя,
підкреслюючи, що кримські татари є корінним народом Криму, їх чисельність на півострові перевищує 300 тисяч осіб, а після окупації Російська Федерація примусово їх «натуралізувала», надавши всупереч їхній волі російське громадянство,
наголошуючи, що з кінця лютого 2014 року кримськотатарський народ, який на початку 1990-х років отримав можливість повернутися на свою історичну батьківщину після десятиліть радянських репресій, опинився перед загрозою нових каральних акцій, які проводить держава-окупант на території Кримського півострова,
підкреслюючи, що корінний народ, який упродовж століть проживав на цій території, не схилив голову перед окупантом і, починаючи з кінця лютого 2014 року, відстоює позицію захисту прав кримськотатарського народу як корінного народу Криму і належності Криму Україні на основі загальновизнаних принципів і норм міжнародного права,
відзначаючи, що кримськотатарський народ бойкотував так званий «референдум» 16 березня 2014 року та незаконні вибори до Державної Думи Російської Федерації 18 вересня 2016 року на території Криму,
наголошуючи, що яскравим виразником прав та інтересів корінного народу Криму є Меджліс кримськотатарського народу як вищий повноважний представницько-виконавчий орган кримськотатарського народу, який, попри неможливість працювати на батьківщині, визнається Україною і міжнародним співтовариством, зокрема Світовим конгресом кримських татар, повноважним представником кримськотатарського народу і зберігає тісний зв’язок із народом, що опинився в окупації,
відзначаючи, що через принципову позицію Меджлісу кримськотатарського народу, засновану на загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права, він став об’єктом репресій з боку правоохоронних та судових органів держави-окупанта,
зважаючи на те, що проти двох чільних представників Меджлісу — заступників голови Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова суди держави-окупанта порушили кримінальні справи на основі надуманих та сфабрикованих звинувачень і навіть застосовують до них методи каральної психіатрії, а за час незаконної анексії правоохоронними органами держави-окупанта незаконно затримано багатьох кримськотатарських активістів, зокрема Алі Асанова, Мустафу Демергенджи, Рустема Ваїтова, Нурі Прімова, Ферата Сейфуллаєва, Руслана Зейтуллаєва, Емір-Усеїна Куку, Мусліма Алієва, Енвера Бекірова, Арсена Джепарова, Рефата Алімова, Зеврі Абсеїтова, Ремзі Меметова, Рустема Абільтарова, Енвера Мамутова,
підкреслюючи, що сам Меджліс опинився під загрозою цілковитої заборони його діяльності на території окупованого Криму на основі політично мотивованих звинувачень у тому, що він є «екстремістською організацією»,
наголошуючи на тому, що така характеристика діяльності Меджлісу не має нічого спільного з реальністю і є неприпустимою, адже у своїй діяльності Меджліс завжди дотримувався норм міжнародного права і законодавства України і завжди сприймався як повноважний представник всього кримськотатарського народу на міжнародній арені. Репресії та каральні акції проти Меджлісу та його членів є серйозним правопорушенням держави-окупанта, яке не має жодної реальної фактичної підстави і є серйозним порушенням принципів та норм міжнародного права,
Верховна Рада України:
заявляє, що Меджліс кримськотатарського народу правомірно і законно визнається повноважним представником кримськотатарського народу і діє на основі норм міжнародного права і законодавства України, а в його діяльності немає жодних ознак злочинів;
вважає, що заборона діяльності Меджлісу кримськотатарського народу в Криму є продовженням радянських репресій проти кримськотатарського народу. Ця заборона може породити репресії та гоніння щодо членів Меджлісу і тисяч кримських татар, які з ним співпрацюють. Такі дії можуть стати наступним етапом у продовженні переслідування кримськотатарського народу і вчинення проти нього найбільш тяжких злочинів, таких, як геноцид 1944 року, вчинений шляхом примусового переселення кримськотатарського народу з Криму до центральноазіатських та інших регіонів колишнього СРСР;
переконана, що лише спільними зусиллями міжнародне співтовариство, засноване на демократичних цінностях та повазі до основоположних принципів і норм міжнародного права, зможе захистити кримськотатарський народ як корінний народ Криму і зберегти його від знищення. Геноцид кримськотатарського народу не повинен повторитися;
звертається до міжнародних організацій та парламентів іноземних держав із закликом засудити і не визнавати заборони діяльності Меджлісу кримськотатарського народу на території окупованого Криму на основі рішень судів Російської Федерації;
закликає міжнародні організації та парламенти іноземних держав вживати заходів, які свідчитимуть про невизнання і засудження такої заборони, а також будуть спрямовані на недопущення її реалізації;
закликає міжнародні організації та парламенти іноземних держав не визнавати повноважними представниками кримськотатарського народу маріонеткові кримськотатарські організації, створені у Криму після подій лютого — березня 2014 року, які підтримують діяльність органів окупаційної влади. Такі організації мають низький рівень довіри і підтримки серед кримськотатарського народу, який проживає на окупованій території, і в жодному разі не можуть розглядатися і визнаватися як його повноважні представники;
звертається до міжнародних організацій та парламентів іноземних держав із закликом розглянути можливість запровадження персональних санкцій проти так званих «суддів» так званого «Верховного Суду Республіки Крим» та суддів Верховного Суду Російської Федерації, які підтримали і підтримують неправомірне рішення про визнання Меджлісу кримськотатарського народу «екстремістською організацією» та про заборону його діяльності;
закликає міжнародні організації за погодженням з уповноваженими органами державної влади України направляти до Криму правозахисні місії, тимчасові і постійні;
звертається до Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй як до органу, відповідального за дотримання миру і безпеки у світі, з вимогою розглянути ситуацію щодо заборони діяльності Меджлісу кримськотатарського народу як питання, що стосується всього міжнародного співтовариства, підриває міжнародний мир і безпеку та є небезпечним для долі всього кримськотатарського народу;
закликає Раду з прав людини та інші уповноважені органи Організації Об’єднаних Націй розглянути ситуацію щодо заборони Меджлісу кримськотатарського народу та вжити заходів з метою недопущення розправи над кримськотатарським народом;
закликає парламентські асамблеї Ради Європи, Організації з безпеки і співробітництва в Європі, Організації Північноатлантичного договору та Європейський Парламент ухвалити відповідні резолюції із засудження заборони діяльності Меджлісу кримськотатарського народу.
