Городяни підозрюють «змову» будівельників і депутатів
У столиці різко зросла кількість конфліктів мешканців із забудовниками. Люди рятують озера, прибудинкові території, станцію метро й навіть ділянки біля транспортних розв’язок. Городяни на мітингах вимагають прийняття нового Генерального плану розвитку Києва, сподіваючись, що настане лад. «Нині містом управляють будівельники. Генплан не приймають на догоду їм, щоб дати захопити більше ділянок і розгорнути будівництва! Тепер приймають детальні плани територій, ущільнюють забудову», — стверджують містяни під час пікетів. Частка правди у цьому є. То чому стільки років не можуть прийняти основний стратегічний план розвитку столиці?
Нагадаємо: над проектом нового Генплану робота почалась сім років тому, 2009 року. У середині 2010-го прийнято його концепцію. Відбулися громадські слухання й розгляди на містобудівній раді. Прийнято 700 зауважень і пропозицій. Проведено державну експертизу. Отримано попередні висновки. Тоді чому Київрада не ухвалює документ? Пояснити ситуацію «Голос України» попросив керівника колективу, що всі ці роки трудився над проектом, Сергія Броневицького.
У міськраді поспішають узаконити більше дрібних планів розвитку територій
— Сьогодні стримує те, що наприкінці 2014 року Міністерство культури скасувало свій наказ про узгодження розділу проекту Генплану «Історико-архітектурний опорний план», — пояснює Сергій Броневицький. — У 2011-му його вже було погоджено. Нині він заново перероблений. Найближчим тижнем будемо виходити на Мінкульт, щоб воно знову затвердило кордони й режими охоронних зон столиці. Після цього проект надійде до Київради. Підуть побажання й пропозиції від депутатів. Передбачаю, що доведеться їм мотивовано відмовляти. Усе це займе два-три місяці. Ми хочемо також віддати головний містобудівний документ Києва на експертизу в Німеччину на предмет його відповідності Хартії розвитку європейських міст у XXІ столітті. Зауважу, що наш колектив розробляв проект, керуючись її принципами компактності, послідовного, комплексного розвитку тощо.
Конфлікти через забудову практично зникнуть, коли ухвалять Генплан і створюваний нині на його основі зонінг територій. Там буде прописано всі обмеження стосовно нових об’єктів. Діючий з 2002 року Генеральний план не містить таких обмежень ні за висотністю, ні за щільністю, ні за чисельністю населення. Якщо інвестор захоче орендувати або купити ділянку, то одразу побачить, з якою функцією і яку споруду може побудувати. Для департаменту містобудування та архітектури, що видає умови й обмеження, зонінг стане законом. Його не можна буде безкарно порушити. Усі матеріали поступово почнуть викладати у відкритий доступ, і містяни зможуть контролювати і чиновників, і будівельників. Світовий досвід показує, що такі заходи на 70—90 відсотків знижують кількість конфліктів навколо об’єктів, що їх будують. Стовідсоткової згоди населення, на жаль, ми, напевно, не доб’ємося, завжди хтось буде проти.
— Нині замість проекту Генплану Київрада активно приймає детальні плани територій (ДПТ). Їх уже майже 20. Деякі стосуються реновації занедбаних промзон, але більша частина — густо забудованих районів міста. Триває узаконювання ущільнення забудови? Чи можна підміняти Генплан детальними планами?
— ДПТ — це необхідний за чинним законодавством вид містобудівних документів. Він доповнює й уточнює Генеральний план у більшому масштабі, деталізує територію, показує, яку будівлю і де можна розташувати, який вигляд вона матиме, відповідає на питання про соціальну й інженерну інфраструктуру. Закони країни забороняють землевідведення забудовникам, якщо в міста немає документів зонінгу, тому основні гравці на будівельному ринку нині дуже поспішають замовляти проектантам ДПТ. Виключне право затверджувати детальні плани територій має Київрада. Нам доводиться стежити за рішеннями, прийнятими депутатами, і постійно вносити корективи в проект Генплану.
Я гадаю, що будівельні скандали стаються не тому, що діючий з початку століття головний, а також прийняті детальні плани територій погані. Документ 2002 року був гарний для свого часу, але погано те, що його одразу перестали виконувати, вносили тисячі змін, і ніхто їх не дотримувався. А сам розроблювач і погоджував зміни, напевно, під тиском минулої влади. Ніхто не здійснював моніторинг головного стратегічного документа, не вносив зміни до містобудівного кадастру. Тепер ми маємо ситуацію, коли чинним Генпланом користуватися неможливо. До того ж він застарів і за своєю функцією, і за формою. Наприклад, у ньому зазначено промислові території в центрі столиці, де очікували бурхливого розвитку виробництва.
— Хто має контролювати виконання нового Генплану?
— Департамент містобудування та архітектури. А орган, наділений правом вносити в нього зміни, — Київрада. Зміни — це нормально, якщо справа не стосується зелених зон та історичного центру міста. Тисячі орендарів і власників земельних ділянок можуть змінити плани на їх використання. Вгадати такі наміри неможливо. Але процес повинен супроводжуватися держекспертизою і врахуванням балансу на територіях. Я не думаю, що може повторитися доля Генплану 2002 року, адже механізми контролю за його дотриманням напрацьовано.
Розширюватися за рахунок області столиці не потрібно
— В якому напрямку забудовуватимуть Київ?
— Час показав, що ущільнювати наявну забудову більше неможливо, — каже Сергій Броневицький. Цього не дозволяють ні жителі, ні прийняті в державі будівельні норми. Потрібно буде комплексно зводити житлові квартали, визначати під ці цілі одного забудовника й замовника, які забезпечать всю інфраструктуру від водопроводу й паркінгів до дитсадків і магазинів. Так побудували мікрорайон між вулицями Ломоносова та Академіка Вільямса, зводять житломасив між вулицею Маршала Гречка і проспектом Правди.
У Києві давно з’явився дисбаланс: 40 відсотків його населення проживає на лівому березі Дніпра, а робочих місць там лише 18 відсотків від загальноміської кількості. Ми запланували вирівняти ситуацію. Тому будувати житло будемо на правому березі, а на лівому в перспективі зведуть будинки тільки на Осокорках Центральних, Південних і у промзоні вздовж вулиці Закревського. Пріоритетом тут стане створення зон ділової активності й нових робочих місць. Це дасть змогу розв’язати транспортну проблему не будівництвом мостів, а тим, що людям не доведеться їздити на роботу через Дніпро.
На правому березі ділянки під забудову намічено на вулиці Північній, Теремках-3, Виноградарі.
Величезні площі в Києві зайнято непрацюючими промисловими підприємствами, агрогосподарствами, об’єктами спецпризначення, залізничним господарством. У межах міської смуги є понад вісім тисяч гектарів резервних територій. Тому виходити за свої нинішні межі столиці немає чого.
— Особлива тема для Києва й усіх міст країни — санація або реконструкція «хрущовок» і панельних будинків радянської забудови...
— Реалізації програм зі знесення «хрущовок» заважають чинні законодавчі норми, що вимагають згоди 100 відсотків мешканців на відселення. Це нездійсненно. У Києві почали процес реновації кварталу старої забудови на Лісовому масиві, але лишень завдяки волі влади столиці, а не тому, що є якась глобальна програма. Київрада затвердила детальний план території в межах вулиць Мілютенка, Шолом-Алейхема, Братиславської, Лісового проспекту в Деснянському районі Києва. Ухваленню рішення передували баталії з населенням. Але влада столиці категорична у своєму рішенні: обставини склалися так, що потрібно рятувати людей із зараженого п’ятьма видами грибків житлового будинку, що руйнується, по вулиці Мілютенка, 23-а. «Грибковий» будинок знесуть обов’язково й у першу чергу. Слідом за ним підуть ще два не менш проблемні житлові будинки — на Лісовому проспекті, 12-а та 12-б. Детальний план території розроблено для майданчика в 59,3 гектара. Мета його архітекторами й забудовниками декларується як реновація наявної старої забудови. Відселення мешканців із панельного будинку (вул. Мілютенка, 23-а) — колишнього гуртожитку й за висновком СЕС непридатного для проживання, заплановано у стартовий будинок. Його почнуть зводити на вільній ділянці землі на розі вул. Мілютенка та Шолом-Алейхема. Будинок, за проектом, складається із двох секцій на 282 квартири, у стилобатній частині передбачено приміщення для підприємств торгівлі й побутового обслуговування, а також багаторівневий паркінг на 299 машин. На перспективу передбачено будівництво багатоповерхових житлових будинків (майже 23 поверхи) на місці застарілих п’ятиповерхівок і багаторівневих паркінгів. Жителів відселятимуть поетапно у вже готові будинки, застосовуючи коефіцієнт надання нової житлоплощі 1,5. У межах кварталу, що підлягає реновації, передбачена реконструкція дитячих садків. Проектом ДПТ також заплановано благоустрій. На відселення першого будинку піде не менш як три роки. Все решта — далека перспектива. Можливо, на той час законодавство вдосконалять і процеси реновації кварталів старої забудови відбуватимуться жвавіше.
— На які види транспорту зробили ставку в проекті Генерального плану?
— На швидкісний рейковий транспорт (метро, трамвай), тому що вони найефективніші. Буде добудовуватися Подільський мостовий перехід і по ньому — четверта, від Троєщини до Гатного, гілка метро. Через 10—15 років можна розпочати створення Південного (в районі Українки) і Північного (за Оболонню) мостових переходів або тунелів під Дніпром. У найближчій перспективі місто очікує створення пересадочних вузлів з міської електрички на метро і швидкісний трамвай. Тоді електричка нарешті стане повноцінно працюючим видом транспорту. А ще сьогодні окремо проробляється концепція паркування й світлофорного господарства, що дасть змогу збільшити пропускну спроможність вулиць на 40 відсотків. Відкриється рух по хордових магістралях без світлофорів з виділеної для громадського транспорту окремою смугою.
Фахівці Світового банку, що працюють у Києві над новою схемою дорожнього й транспортного руху, разом із міською адміністрацією вже в жовтні розпочнуть реалізацію другого сценарію — створення 112 нових маршрутів. Серед них три нічні автобуси від Центрального залізничного вокзалу до віддалених районів міста, а також магістральні тролейбусний маршрут і п’ять автобусних. Вони повезуть пасажирів через усе місто. Наприклад, від станції метро «Чернігівська» до околиць Борщагівки, від вулиці Смолича до Контрактової площі, від вулиці Північної до Центрального залізничного вокзалу, від вулиці Милославської до станції метро «Лісова», від проспекту Гонгадзе через вулицю Автозаводську до Подолу.
За проектом нового Генерального плану забудова центру столиці буде обмежена
за висотністю й щільністю розташування будинків.
Фото з сайту kіevvlast.com
