Відому формулу «гроші — товар — гроші» ще ніхто не скасовував. Її дуже добре засвоїли фермери, котрі щовесни шукають кошти на посівну, а щоосені — на збирання врожаю. Банки кредитують дрібних сільгоспвиробників неохоче і під надто високий процент, бо ризик значний, а майна під заставу у таких господарів небагато. Тому дрібні та середні сільгосппідприємці на Сумщині зацікавились новим фінансовим інструментом, презентація якого відбулась у приміщенні місцевої Торгово-промислової палати.

 

 

Сусіди радять скористатися

 

Сумська область стала п’ятою в Україні, де запроваджується механізм «аграрних розписок». Першою його «обкатала» Полтавщина, де «аграрні розписки» з’явились у лютому минулого року. Про те, що воно таке, сумським колегам розповів фермер із Диканського району Полтавської області Валерій Зеленський. Він очолює там агрофірму імені Чапаєва, яка має в обробітку майже тисячу гектарів землі.


— Знайшлося два банки, котрі у рамках проекту захотіли виділити нам кредитні кошти, — розповідає він. — Але поки другий банк приймав рішення, гроші від першого — три мільйони гривень — вже лежали на нашому рахунку. На це знадобилось лише два тижні.


В. Зеленський звернув увагу на проблеми та незручності, без яких також не обійшлося. Одна з них — обмежене коло нотаріусів, котрі посвідчують «аграрні розписки». Наступне ускладнення пов’язане із кадастровими номерами земельних ділянок, урожай з яких оформляють як заставне майно. Надавач позички хоче, аби земля була задокументована суцільним масивом, але нерідко дрібні паї «розкидані» по всіх усюдах. Поки що до проекту не залучені страхові компанії. Це і погано, і добре. Погано, бо будь-яка ділова угода не позбавлена ризиків, а добре, бо цей ринок в Україні працює кволо, і тому зі страхуванням багато мороки. Фермер із Сумщини Володимир Грек також вважає, що залучення до проекту страхових компаній призведе до значного подорожчання кредитних ресурсів.


Незважаючи на ці та інші ускладнення, агрофірма імені Чапаєва розрахувалась із кредитом ще у грудні минулого року, а нинішнього хоче скористатися «аграрною розпискою» вдруге. Останній факт, звичайно, — найкраща агітація на користь проекту, бо якщо хтось випробував щось на собі й залишився задоволеним, це означає, що «воно працює». Кредит став підприємству в 22% річних. Якщо порівнювати зі світовою практикою, це чимала переплата, але якщо із нашою — не така вже й велика, бо треба не забувати ще й про інфляцію.


Гектари не забиратимуть


Загалом у Полтавській, Черкаській, Вінницькій та Харківській областях у рамках проекту було зареєстровано вже 60 «аграрних розписок», завдяки яким у сільськогосподарське виробництво залучили 189 млн. грн. Цієї осені до проекту вливаються ще чотири області, тож немає сумнівів, що цифри якнайменше подвояться. Окрім Сумщини, «аграрні розписки» презентували у Хмельницькій, Тернопільській і Миколаївській областях. Проект фінансується за підтримки уряду Швейцарії, і його анонсують як «інноваційний інструмент забезпечення доступу до фінансування для малих та середніх агровиробників».


«Аграрна розписка» передбачає надання кредиту під заставу майбутнього врожаю. Від традиційних практик новий механізм відрізняється тим, що позичку надає будь-хто — окрім банків, це можуть бути агротрейдери, переробники, постачальники міндобрив і так далі. Є й специфічні відмінності — наприклад, для оформлення «аграрної розписки» необхідно зафіксувати кадастрові номери ділянок, на яких визріває заставний урожай. Однак оформляється така кредитна угода не місяцями, як це часто буває у банках, а за один-два тижні, і гарантії сторін при цьому посвідчує спеціально підготовлений нотаріус. Навчають також і сільгоспвиробників. Точніше, не навчають, а проводять з ними просвітницьку роботу.


За словами керівника проекту МФК «Аграрні розписки в Україні» Олексія Омеляненка, однією з найбільших проблем було переконати фермерів у тому, що участь у програмі не загрожує землеволодінню чи землекористуванню. Великих зусиль коштувало спростувати чутки, ніби «аграрні розписки» — це один із хитрих механізмів, з допомогою якого у сільгоспвиробників хочуть відібрати землю. Максимальна загроза — кредитор може відібрати врожай, бо лише він виступає як застава.


За словами директора Департаменту агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації Сергія Фролова, котрий також прибув на презентацію проекту до Сум, на Полтавщині було проведено 23 семінари для сільгоспвиробників, на яких з’ясовували незрозумілі моменти. Багато з них були пов’язані із юридичними нюансами та податковими ризиками.


Зацікавленість в «аграрних розписках» вже виявили чимало фермерів на Сумщині. З боку потенційних кредиторів про бажання заробити самим та дати заробити іншим під час презентаційної зустрічі заявили представники кількох відомих компаній, що мають партнерські стосунки із сільгоспвиробниками.



Сумська область.


Мал. Миколи КАПУСТИ.