2017-го йому виповниться 50 років. З них понад 20 літ берегинею історії держпідприємства «Антонов» є завідувачка закладу Любов Івасенко.
Один із найулюбленіших експонатів Любові Євгеніївни у народному музеї ДП «АНТОНОВ», якому вона присвятила більшу частину свого життя, — модель Ан-124 «Руслан». Вона як інженер-конструктор брала участь у його проектуванні. Після закінчення Харківського авіазаводу працювала у відділі міцності крила, зокрема над проектами Ан-12, Ан-74, Ан-70, Ан-225. А з 1995 року почала опікуватися проблемами музею, який потребував дбайливої господарської руки.
«Руслан» народився у 1982-му. Це останній літак, що проектувався за безпосередньою участю Олега Антонова, його лебедина пісня. Він любив повторювати слова французького льотчика Фебера: «Некрасива машина не полетить, а красивий літак літатиме гарно».
«Саме «Руслани» стали основою для компанії «Авіалінії Антонова» — годувальника для багатотисячного колективу підприємства, оскільки за останні п’ять років держава жодної копійки держпідприємству не виділила», — розповідає Любов Євгеніївна.
Вона прийшла на завод у 1975-му і працювала під керівництвом Генерального конструктора Антонова дев’ять років, а Балабуєва — понад 20 літ. Ці постаті для неї — жива історія. Олег Костянтинович після першого року її роботи на підприємстві власноруч вручив їй путівку молодого конструктора у числі недавніх випускників інституту, які захищали тут дипломи. Молодь дивилася на Генерального, як на бога. Він був відомий у світі, проте, незважаючи на це, був доступний і любив спілкуватися з талановитими конструкторами і молоддю.
Велика заслуга Генерального конструктора Петра Балабуєва, за словами Любові Євгеніївни, в тому, що не дав розікрасти підприємство і пропасти в суворих 90-х. Утримав його на плаву. Виживали «антонівці» після розвалу СРСР дуже важко. Петро Васильович утримав підприємство і створив у його складі відомі у всьому світі «Авіалінії Антонова», завдяки яким держпідприємство вижило. Сім років суперважкий літак «Мрія», ідею створення якого розробив Олег Костянтинович, а втілив у життя Петро Васильович, стояв «законсервованим».
«Один австралійський бізнесмен пропонував Балабуєву її продати, щоб зробити з неї... суперкомфортний лайнер або літаючий готель для золотої молоді. Планував у трипалубній конструкції розмістити спальні-купе, бари-ресторани, кінотеатри, кафе, спортзали. Літак мав призначатися для тих, хто міг собі дозволити полетіти у Бразилію на карнавал, а потім податися до Венеції. Але Петро Васильович не погодився. Тепер «Мрія» працює на імідж України», — констатує завідувачка народного музею.
У народному музеї ДП «АНТОНОВ» — понад 5 тисяч експонатів. Щороку через цей заклад проходить 2,5 тисячі відвідувачів. Є серед них студенти вишів, працівники посольств, різних установ та організацій, авіамоделісти. Бувають тут члени родини Олега Антонова та Петра Балабуєва. Музей також відвідували такі відомі люди, як Володимир Кличко, син Ігоря Сікорського, принц Майкл Кентський.
В історії музею Любов Євгеніївна — четвертий його керівник і єдина його берегиня сьогодні (був час, коли тут працювали п’ятеро співробітників). Вона вважає, що цікавість відвідувачів до промислових музеїв з часом тільки зростатиме. Недарма нещодавно у західній Канаді у Королівському авіаційному музеї одним із дизайнерів була відкрита експозиція, присвячена модельному ряду літаків ДП «АНТОНОВ». Дітище Антонова справді має крила.
Один із найулюбленіших експонатів Любові Івасенко модель Ан-124 «Руслан».
Фото Володимира Миронюка.
