Як ви думаєте, чи можна для захисту власної безпеки використовувати електрошокер?
Через Інтернет в Україні сьогодні можна купити що завгодно. Електрошокер не є винятком. Вам запропонують електрошокери на будь-який смак. Є навіть шокери, які мають вигляд звичайної губної помади, ліхтарика або кастета. Та і ціна на нього певною мірою демократична — від 200 до 2000 гривень. Здавалося, якщо є вільний продаж, то придбання такого виробу є цілком законним. Проте, виявляється, є деякі нюанси.
Ще 17 червня 1992 року Верховна Рада України ухвалила Постанову № 2471-XІІ «Про право власності на окремі види майна», яка містить список видів майна, яке не може бути у власності громадян, громадських об’єднань, міжнародних організацій і юридичних осіб інших держав на території України. Пункт 8 цього списку забороняє громадянам мати електрошокові пристрої. До речі, ця постанова діє і досі, хоча її приймали на розвиток Закону України «Про власність» 1991 року, який втратив чинність у червні 2007 року. Саме частина 4 ст. 13 цього закону і надавала можливість ухвалення зазначеної вище постанови.
Електрошокери відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» належать до спеціальних засобів як поліцейські заходи примусу (ст. 42). Відповідно до Інструкції про порядок застосування електрошокових пристроїв (електрошокерів), затвердженої наказом МВС України № 101 від 13 лютого 1998 року, застосовувати електрошокери забороняється особам, які не пройшли навчання та не склали заліки із застосування спецзасобів.
З урахуванням зазначеного вище, електрошокери не є зброєю, вони зараховані до спеціальних засобів самооборони. То чи можна їх носити, зберігати і, нарешті, використовувати?
Аналіз законодавства дає підстави стверджувати, що електрошокери можна купувати, носити, зберігати і використовувати, незважаючи на чинну постанову Верховної Ради України № 2471-XІІ від 17 червня 1992 року, яка безпосередньо забороняє це.
По-перше, відповідно до ст. 41 Конституції України, яку було ухвалено пізніше зазначеної вище постанови і норми якої за своєю силою є вищими над будь-якими іншими нормами права (навіть законами), ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
По-друге, кримінальне і адміністративне законодавство встановлює відповідальність за незаконне придбання, зберігання, носіння лише щодо зброї. А як було зазначено вище, електрошокери не є зброєю. Що ж стосується спеціальних засобів самооборони, то лише Кодекс України про адміністративні правопорушення встановлює відповідальність за порушення порядку їх розроблення, виготовлення, реалізації (ст. 195-1), порушення правил застосування спеціальних засобів самооборони (ст. 195-3), порушення порядку виробництва, придбання, зберігання чи продажу електрошокових пристроїв і спеціальних засобів, що використовуються правоохоронними органами (ст. 195-4). Кримінальної відповідальності за зберігання, носіння чи застосування електрошокера немає.
Отже, звичайна людина, якщо вона самостійно не розробляє, не виготовляє і не продає електрошокери, нестиме адмінвідповідальність лише у разі неправильного застосування електрошокера, а також у разі, якщо вона придбає засіб, який використовують правоохоронці. До речі, оскільки окремих правил застосування електрошокерів для громадян на державному рівні не затверджено (принаймні мені знайти їх не вдалося), то і притягнення до відповідальності за його неправильне використання є проблематичним.
Проте господарям електрошокерів раджу користуватися встановленим для правоохоронців порядком застосування цього пристрою — життя і здоров’я людини вище за все. Зокрема, категорично забороняється:
— застосовувати електрошокер у ділянці голови, шиї та статевих органів;
— перевищувати допустимий час впливу електророзряду на людину, встановлений інструкцією з експлуатації на кожний тип електрошокера;
— використовувати електрошокери, що мають зовнішні пошкодження та несправні запобіжну чи пускову кнопку;
— користуватися елекгрошокером у приміщеннях, де є легкозаймисті або вибухонебезпечні речовини.
ТИМ ЧАСОМ
На сайті «Голосу України» проведено опитування щодо надання необмеженому колу осіб права володіння вогнепальною зброєю.
За його результатами за вільне володіння вогнепальною зброєю виступили 33,94% опитаних, проти — 60,63%, не визначилися (або тих, хто ставиться до цього нейтрально) було 5,43%.
