Екзотичні плоди херсонський пенсіонер збирає... на власній дачі!
На «фазенду» херсонського пенсіонера Михайла Вертмана, що біля міста Гола Пристань, сусіди з садівницького кооперативу «Дюни» влаштовують справжнє паломництво. Вони досі не ймуть віри, що на бідному піщаному ґрунті, із літніми посухами та зимовими морозами, господар зумів виростити екзотичну хурму. Ще й зняв з молодих деревець багатющий врожай!
У чому ж секрет, допитуються цікаві. А жодного секрету немає, відповідає господар. Його експеримент насправді може повторити кожен, хто має ділянку землі та не боїться до праці рук докласти.
Вдалий експеримент
— У мене дача вже років із дев’ять. Шість років тому дізнався, що розплідник під Новою Каховкою, який тоді співробітничав із Нікітським ботанічним садом у Криму, пропонує нові сорти хурми, що можуть витримувати до двадцяти восьми градусів морозу. Загорівся ідеєю і собі спробувати її виростити. Адже я хурму люблю, але на ринку вона «кусається». Тому поїхав до розплідника й купив дворічні саджанці трьох різних сортів. Посадив, і з подивом переконався, що з хурмою значно менше клопотів, ніж із звичайними абрикосами, персиками та вишнями. Шкідники екзотичне дерево не чіпають, незвичайні плоди птахи й звірі на смак пробувати не ризикують.
Двадцятиградусні морози вони витримали так само без жодних згубних наслідків. Єдине, що потрібно — то це раз на два тижні під кожне деревце хурми вилити по сорок літрів води, — розповідає експериментатор. — Зате вже на третій рік хурма порадувала першим врожаєм. Заклав солодкі плоди до морозильника, і вся родина разом із онуками залюбки ласувала ними аж до кінця наступного літа.
Є в коморі, є й на ринку
Аби в розповіді не було підстав сумніватися, Михайло Вертман запросив власкора «Голосу України» особисто взяти участь у збиранні нового врожаю. Враження неймовірні: на трьох деревах вже опало все листя, а яскравими оранжево-червоними плодами гілки просто всипані. Схоже на такий собі південний варіант новорічної ялинки: глиці катма, зате є чудові природні прикраси. Збирати, щоправда, непросто: голими руками соковитий плід не знімеш. Треба обережно перерізати плодоніжку секатором, і так само акуратно покласти його до кошика, щоб не зім’явся. У підсумку мозоль на руці набив так само «соковитий». Але можу доповісти читачам: з одного деревця плодів вийшло кілограмів так на сімдесят. А з трьох буде під два центнери. І яких плодів! Вітчизняна хурма солодка, наче мед, із ледь вловимим терпкуватим присмаком — просто тане в роті. Либонь, вона не гірша, якщо не краща, від азербайджанської, вірменської чи іспанської, яку до України сотнями тонн імпортують.
Натхненний успіхом, садовод найближчим часом збирається посадки хурми розширити ще на кілька деревець. Досвід Михайла Вертмана активно запозичують і сусіди — по всьому дачному масиві посадок хурми є вже кілька. В успішній справі можуть пересвідчитися і ті, хто власної дачі не має. Адже на ринкових прилавках Херсона вряди-годи вже можна зустріти солодкі плоди, вирощені на приміських дачах, а не привезені з теплих країв. Вони на третину дешевші, ніж імпорт, а відтак, і доступніші. І це тільки на користь: смакоту, насичену вітамінами, більше люду зможе дозволити для себе й своїх дітей. Тож на здоров’я!
Херсонська область.
Факт
У плодах хурми є вітаміни А, С, Р, бета-каротин, пектин, йод та магній. Для профілактики серцево-судинних захворювань достатньо вживати сто грамів хурми на день. Плодам властиві сечогінні властивості, вони також використовуються для профілактики анемії та малокрів’я. У косметичній промисловості хурму використовують для виготовлення масок, шампунів та кремів.
Деревця хурми яскравими плодами просто сяють.
Херсонський пенсіонер Михайло Вертман з гордістю демонструє хурму з власної дачі.
Фото автора.
