Поблизу селища-райцентру Шишаки, що на Полтавщині, споруджують потужний комплекс, де за найсучаснішими технологіями готуватимуть корми для худоби. Йдеться про дітище тамтешньої агрофірми імені Довженка, що входить до холдингу «Астарта-Київ». За словами її генерального директора Віктора Скочка, це буде перший такий фід-центр у країні.
Перетворювати корми на гній надто дорого
Хоча Віктор Скочко не приховує: за взірець узяли подібні кормові центри в Ізраїлі, який вражає досягненнями в галузі молочного тваринництва і не тільки. Надто за умов господарювання фактично у пустелі... Там, де геніальний Довженко знімав свою «Землю», також матимемо таку собі «фабрику кормів». Ставку тут робитимуть не на «хімію», а на місцеву натуральну сировину.
На території центру, що вгніздився на місці колишнього свинокомплексу, зберігатимуть заготовлені підрозділами агрофірми силос, сінаж, концкорми, жом і патоку з її цукрозаводу та іншу «смакоту». Але справжнім «серцем» комплексу стане великий корпус, у якому розмістять два своєрідні «міксери». За допомогою таких потужних кормозмішувачів, замовлених у Голландії, раціон тварин збалансовуватимуть за «дозами» поживних речовин, необхідних корівкам у залежності від їхньої продуктивності, генетичного потенціалу тощо.
Ювелірну вивіреність таких «доз» і, власне, якість корму визначатимуть і контролюватимуть у тамтешній лабораторії. Фахівці добре знають про те, що не обсяги кормів, а саме їхня збалансованість сприяє наближенню до закладених на генетичному рівні максимальних показників надоїв чи приростів тварин. В іншому випадку вони просто перетворюють корми, які повсякчас дорожчають, даруйте, на гній...
Надої планують підвищити наполовину
Під час наших відвідин комплексу на території майбутньої гігантської «кормокухні» якраз зводили металевий каркас згаданого корпусу та бетонували майданчики і під’їзди до нього (на знімку). Поруч інша бригада будівельників завершувала класти стіни та облаштовувала дах адміністративного приміщення. З нього управлятимуть всією кормовою базою, яку сконцентрують саме у фід-центрі. Звідси розвозитимуть уже готові «порції» для худоби на ферми агрофірми, розташовані в кількох колишніх колгоспах.
Отже, тваринників позбавлять «зайвого клопоту» кормовиробництва. Таку вузьку спеціалізацію з відокремленням функцій того чи іншого фермера все частіше спостерігаємо за кордоном. Навіщо подібні новації та неабиякі затрати на їх упровадження й без того успішному сільгосппідприємству, де річні надої на одну корову сягають уже 8 тисяч кілограмів? Сьогодні тут прагнуть за чотири наступних роки збільшити їх іще наполовину -до 12 тисяч кілограмів.
Тож, як то кажуть, шкірка варта вичинки... У фід-центрі готуватимуть корми для 20-тисячного поголів’я. При цьому його продукцією, виготовленою тільки за одну зміну, можна буде нагодувати вісім тисяч голів худоби. За таких умов її «надлишки» мають намір продавати всім охочим — як фермерам, так і господарям-»індивідуалам». Це не фантастика?
Чи потрібен фід-центр дядьку з круторогою?
Для пересічного селянина, котрий тримає одну чи дві корівки й продає молоко перекупникам по 3 гривні 20 копійок за кілограм (агрофірма імені Довженка реалізує його переробному підприємству по 8 грн. 20 коп., тобто на 5 гривень дорожче!), така перспектива поки що, скажемо відверто, не надто реалістична. Та молочному кооперативу, в який згуртувалися десятки подібних «індивідуалів», налагодити співпрацю з надсучасною «фабрикою кормів» цілком під силу.
Як і, скажімо, сімейній фермі, де утримують понад десяток корівок. Особливо після того, як селяни відчують істотне збільшення надоїв і, відповідно, власних прибутків унаслідок годівлі своїх Лисок і Зірок справді якісними кормами. До речі, в агрофірмі імені Довженка вже заявили про підтримку першого молочного кооперативу, який тільки-но «народжується» на території, де вона господарює. Задля цього тут готові інвестувати кошти в закупівлю холодильного обладнання для нього.
Голова ОДА Валерій Головко, відвідавши будівництво згаданого кормового центру під Шишаками, всіляко підтримав ініціативу співпраці великого та дрібного бізнесу в галузі молочного скотарства. І навіть запропонував «закріпити» її обласною програмою, спрямованою на розвиток кооперативів і сімейних ферм, з частковим залученням коштів із регіональної скарбниці. Тим паче, що сьогодні вже, здається, настав час агрохолдингам, які раніше постійно скорочували кількість робочих місць в агровиробництві й, по суті, «добивали» тваринницьку галузь, повертати борги селянам...
Полтавська область.
Василь НЕЇЖМАК.
Фото автора
Факт
Родинам подарують нетелей
Програма передачі нетелей багатодітним домогосподарствам діє на Чернігівщині вже кілька років. Цьогоріч із обласного бюджету виділено майже 1,2 мільйона гривень на її реалізацію. Районні комісії визначили 40 таких родин і нині укладають договори на закупівлю тварин.
Програма ухвалена рішенням сесії Чернігівської облради і має функціонувати до 2020-го, а сума на закупівлю кожного року визначатиметься залежно від можливостей обласного бюджету.
Василь ЧЕПУРНИЙ.
Чернігівська область.
.
