На Вінниччині продовжують вивозити цукрові буряки із засніженого поля. На кінець минулого тижня у кагатах залишалося майже 100 тисяч тонн солодких корінців. Що завадило буряківникам вивезти урожай до того, як випав сніг? Які втрати цукру очікуються через підмерзання і забруднення буряків?
Присипала віхола і «прибив» мороз
На той час, коли поля вкрило біле покривало, буряки встигли викопати, але не вивезли. Сировину склали у кагати край полів, поближче до дороги, аби міг під’їхати транспорт під завантаження. Загалом під снігом опинилося 200 тисяч тонн коренів. Більше половини вже вивезли, решта чекає своєї черги.
Роботу продовжують три цукрозаводи. Стільки само вже завершили виробничий сезон. Першим фінішував Юзефо-Миколаївський, це підприємство має найменшу добову потужність у порівнянні з шести іншими цукроварнями, що переробляли сировину в нинішньому році. Слідом за ним зупинив конвеєр Гайсинський цукрозавод, найпотужніший у регіоні. Тут зварили 116,5 тисячі тонн цукру з буряків цьогорічного врожаю. Наприкінці минулого тижня останній гудок у нинішньому виробничому сезоні пролунав на Крижопільській цукроварні. Тут також зварили понад сто тисяч тонн солодких кристалів.
ДОСЛІВНО
Микола ВЛАСЮК, голова Вінницької обласної асоціації «Поділляцукор»:
— Зарубіжний попит «рятує» ціну на внутрішньому ринку — третій місяць поспіль тонна солодких кристалів коштує на рівні 14 тисяч гривень. Понад 20 країн купують цукор з Вінниччини.
До кінця року планують завершити переробку коренів на Іллінецькому та Томашпільському підприємствах. Жданівські цукровари, поза сумнівом, новий рік зустрічатимуть на робочому місці. На цьому підприємстві залишилося понад 50 тисяч тонн. Завод переробляє за добу 3,5 тисячі тонн сировини. Не складно підрахувати, що цукор тут варитимуть принаймні до середини січня.
Якої якості замерзлі корінці?
Не треба бути фахівцем, щоб вочевидь не побачити, що корені доставляють з кагатів з вищою забрудненістю порівняно з тим, якими вони були в суху погоду. Підтверджують це і лабораторні дослідження. Знизився один з найважливіших показників — цукристість. У вересні він становив у середньому 19 відсотків, а наприкінці другої декади грудня — 18 відсотків.
ДЛЯ ПОРІВНЯННЯ
— Цьогоріч на шести заводах краю вироблено понад 422 тисячі тонн цукру. Три підприємства ще продовжують роботу. Загалом у регіоні заготовили понад 2,8 мільйона тонн буряків за середньої врожайності майже 500 центнерів з гектара.
— У 1991 році на 38 заводах переробили 4,5 мільйона тонн буряків (середня врожайність була 230 центнерів з гектара), з яких отримали 480 тисяч тонн цукру.
Замерзлі корені важче переробляти, через це підприємства зазнають втрат, пояснюють фахівці. Лише на зниженні цукристості на один відсоток із залишених під снігом 200 тисяч тонн сировини заводи не дорахуються приблизно 3,5 тисячі тонн цукру.
Треба запускати ще хоча б два заводи
Площа під цукристими на Вінниччині нинішнього року становила 55 тисяч гектарів. Крім того, частину сировини завозять з сусідніх областей -Київської та Житомирської. Протягом останніх років посіви цукристих на Вінниччині збільшили приблизно на 15 тисяч гектарів. Кількість заводів, що переробляє сировину, не змінилася. У 2014—2016 роках працювало шість цукроварень.
— Збільшилася кількість сировини, а виробничі потужності для її переробки залишилися ті само, ось і вся причина, — пояснює ситуацію економіст Вінницької обласної асоціації «Поділляцукор» Леонід Козодой. — На мою думку, треба запускати ще хоча б один-два заводи. Площу під солодкими корінцями планують розширити з нинішніх 55 тисяч гектарів до 60 тисяч гектарів. Нині наш цукор має попит на зарубіжних ринках, саме цим пояснюється інтерес до вирощування буряків. Щоб не повторилася нинішня ситуація, слід мати додаткові потужності з їх переробки.
Як пояснили в асоціації «Поділляцукор», почати наступний виробничий сезон могли б, крім тих, що працювали нині, принаймні ще на п’яти підприємствах. Колектив одного з них — у селі Моївка Чернівецького району — звернувся до «Голосу України» з проханням розповісти про те, що вже два роки добиваються відновлення роботи заводу.
— Два роки колишні робітники тримають оборону заводської території, щоб не дати можливості порізати обладнання на металобрухт, — розповів у телефонній розмові сільський голова Моївки Олександр Вівдич. — Два роки оббиваємо пороги владних кабінетів, щоб допомогли знайти інвестора, який би взяв під своє крило підприємство. Люди зберегли завод, готові хоч сьогодні стати до роботи, у нас і в сусідніх селах дуже гарні ґрунти, одні з кращих чорноземів не тільки в області. Чому ж ніхто не хоче підтримати ініціативу дати моїм односельцям робочі місця на зупиненому власником заводі?
ДО РЕЧІ
У 1991 році в області працювало 38 цукрозаводів, виробничий сезон 2007-го розпочали 20 заводів, у 2011—2013 роках працювало дев’ять заводів, починаючи з 2014-го — на шести підприємствах варять цукор. Ще на десяти заводах обладнання законсервовано. Решта підприємств порізали на металобрухт.
Вінницька область.
