"Багатосерійними" для депутатів Бердичівської міськради на Житомирщині стали дискусії на тему: бути чи не бути редакції міського радіомовлення.

 

Протягом 2016 року гроші на його існування виділяли порціями після чергових запеклих суперечок на сесіях. Перед самим новим роком, здається, на деякий час поставили крапку: таки поки що буде. Аргументи звучали ті самі, що й на попередніх сесіях. Одні доказували, що це комунальне підприємство збиткове, тож нащо воно взагалі, коли про життя міста можна довідатися з Інтернету, інших джерел. Інші нагадували, скільки в місті інвалідів, зокрема й незрячих, для яких це єдиний спосіб довідатися, що діється за стінами їхніх квартир. Є багато людей, в яких навіть телевізора немає, а передплатити газету -- проблема через безгрошів'я. Та й українська народна пісня, яка тут звучить, -- це теж важливо...

 

Голосування могло б знову закінчитися безрезультатно, якби в сесійній залі несподівано не з'явився депутат, якому днів зо два тому зробили операцію. Він приїхав на машині головного лікаря, проголовував і знову поїхав до лікарні. Його голос і став вирішальним.

 

Оксана ЛУК'ЯНЕНКО.

 

Житомирська область.

 

Голос України