Удосконалити строки кримінального провадження та вирішити проблему штучного затягування процесу передбачає зареєстрований у Верховній Раді законопроект про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження) — реєстр. № 5610.
Новий Кримінальний процесуальний кодекс України було прийнято понад три роки тому. Він мав на меті забезпечити швидке, повне та неупереджене розслідування і судовий розгляд. На жаль, практика його застосування засвідчила, що строки кримінального провадження затягуються, і нерідко — зумисно. Адже передбачений у кримінальному процесуальному законодавстві строк досудового розслідування включає в себе також час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами провадження. Поширеною є практика затягування кримінального провадження з боку захисту — коли адвокати ознайомлюються за день лише з 5—10 аркушами провадження через завантаженість в інших процесах, або раптово «виходить із ладу» ксерокс чи фотоапарат у суді.
При цьому органам досудового розслідування в разі зловживання стороною захисту відповідним процесуальним правом доводиться постійно звертатися з клопотаннями про продовження строку досудового розслідування. Не завжди чітко і не в повному обсязі дотримуються вимоги закону і щодо відкриття матеріалів кримінального провадження іншим учасникам кримінального процесу (потерпілому, цивільному позивачу та відповідачу, їх представникам). «Такі факти призводять до необґрунтованого порушення розумних строків, невиправданого завантаження судів скаргами сторін чи клопотаннями про обмеження їх прав, насамперед щодо строку ознайомлення з матеріалами провадження», — стверджують у пояснювальній записці до законопроекту його автори — народні депутати України Микола Паламарчук, Сергій Алєксєєв, Роман Романюк та Василь Яніцький (фракція Блоку Петра Порошенка).
У запропонованих змінах до КПК України передбачається встановити, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 КПК, не зараховується до загального строку досудового розслідування. Пропонується збільшити до вісімнадцяти місяців максимально допустимий строк тримання під вартою для випадків, коли йдеться про особливо складні кримінальні провадження та особливо тяжкі злочини.
Також проектом пропонується унормувати питання обчислення строків досудового розслідування у разі об’єднання кримінальних проваджень. Крім того, пункт 201 КПК України пропонується доповнити нормами, які визначають алгоритм дій для суду у разі отримання до спливу дворічного строку після введення в дію частини четвертої статті 216 КПК України обвинувальних актів, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру щодо злочинів, передбачених у цьому пункті.
Законопроектом також передбачається передбачити можливість укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим у провадженні щодо особливо тяжких злочинів, вчинених організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою чи терористичною організацією, за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
Адже, як наголошується у пояснювальній записці, чинний на сьогодні механізм перешкоджає повному та неупередженому розслідуванню кримінальних проваджень щодо вчинених тяжких та особливо тяжких злочинів, які з об’єктивних причин — складності, багатоепізодності, проведення експертиз тощо -не можуть бути завершені у визначені законодавством строки. Що, у свою чергу, не забезпечує невідворотність покарання за вчинений злочин.
Згідно з проектом закону, після введення в дію положень ч. 4 ст. 216 КПК кримінальні провадження, розпочаті слідчими органами прокуратури, передаються слідчим органам Державного бюро розслідувань.
Анна ШЕВЧЕНКО.
