Чи не найемоційнішим під час слухань став виступ фермера з села Олексіївка Бобринецького району Кіровоградської області Олексія Цокалова (на знімку). Його слова, виголошені з парламентської трибуни, не раз переривалися гучними оваціями.
— Я Олексій із села Олексіївки, бо так вийшло, — розповів аграрій. — І от шість років тому ми на цьому балконі з фермером Віктором Чміленком тримали Шевченкові слова: «Та не однаково мені, Як Україну злії люди Присплять, лукаві, і в огні Її, окраденую, збудять...», Віктор загинув на Майдані. І розумієте, що змінюється. Отам сиділа злочинна влада. Попередники. І все вони розповідали, яка буде капіталізація, як ми заживемо... Але я із Віктором розуміли, що це похоті однієї людини, можливо сім’ї, можливо декількох людей. У мене запитання: а що змінилося? Після загибелі Віктора і хлопців, не тільки на Інститутській, на фронті?.. Прийшли люди, які можуть розповісти... Треба щось міняти. От я знаю, що треба міняти. Вас треба міняти, шановні, вас! (Оплески).
І знову чую те саме, що говорили попередники: державні підприємства неефективні, державна земля неефективна. А, можливо, менеджмент неефективний!? Можливо, тирити менше треба, красти менше! (Оплески). Жити по якихось людських розуміннях, а не просто, як це комусь треба! Питання — кому?
Потім далі. Писали Конституцію і говорили, ми є власниками: фабрик, заводів. Пам’ятаєте, як це було?
От мої мама й тато ще й досі тримають ці сертифікати, вони іменні, номерні. Батьки не розуміють, що вони втратили вже цінність, це просто папір з номером і серією. Вони втратили свою цінність, але люди вірили, що їх не обдурять. Розумієте? Але ж вони обдурені. Я не можу це мамі сказати. Їй 83 роки. І коли я чую, що право моєї мами на продаж землі хочуть забезпечити... А в мене питання, а є правове поле? Є правове поле у нас? Права моєї мами будуть захищені тими ж суддями: «Вовком, Зайчиком, Лисичкою», тими прокурорами, що влаштовують царські полювання з нашими земельними феодалами. Ви не знаєте як це проходить? Там людини немає в цій схемі. Вона боїться вийти на це полювання, бо буде вбита: життя позбудеться. І це теж проблема. Так, тіньовий ринок є. Безумовно, є. Але це проблема... є попит-пропозиція і, по суті справи, хтось в цьому зацікавлений.
Але ми хочемо конструктиву? Давайте жити по законах. Давайте приймати ці закони, а головне, їх дотримуватися і виконувати, не тільки приймати.
Найкраща Конституція... Але що дітям скажете? Що своїм онукам скажете? Фабрики і заводи можна побудувати за новими технологіями. А землю, коли втратимо — шансів не буде. Хлопці — не дуріть! (Оплески).
Казав Віктор Чміленко, Герой України: «Ми можемо розпоряджатися тим, що створили і що придбали або виростили. Але те, що створила природа, ми не маємо права...»
Але є в людей право реалізувати своє право на те, щоб продати. Я розумію, є таке... Ми всі ж хвилюємося за село. Це соціальний проект? Якщо це соціальний проект, потрібні кошти. Нема коштів. Якщо це бізнес... Значить, ми маємо бізнес.
Рейдерство... Що там ще? У нас все кругом «схвачено» — із суддями, з прокурорами, з усім — застіллям, саунами, полянами.
Для мене це — спосіб життя, жити гідно в селі. І для чого треба всі умови зробити? Щоб людина була господарем у себе в селі. Обов’язково обмеження повинні бути. І от всьому цьому треба прийняти закон, а головне — його виконувати!..
Записала Галина КВІТКА.
Фото автора.
