Як показала нещодавня перевірка парламентської комісії, освоєння виділених бюджетних коштів на відновлення Донбасу виявилося дуже низьким. Луганщина, наприклад, з отриманого мільярда гривень на 150 проектів змогла витратити лише 13,89 відсотка. На багатьох об’єктах будівельні роботи йдуть на повний хід, але здебільшого процес завис на рівні проведення тендерних торгів. Редакція звернулася до керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Юрія Гарбуза із проханням прокоментувати ситуацію з освоєнням державних грошей.

Однією із причин такого відставання очільник області назвав систему проведення тендерів, що склалася.


— Припустимо, оголошено тендер на проведення робіт, скажімо, на 100 тисяч гривень, — пояснює він. — Підходить час розкриття рахунків і якась компанія повідомляє, що готова виконати фронт робіт за 50 тисяч. Вона виграє тендер, хоча під виконання взятих зобов’язань не має ні активів, ні матеріальної бази. Зрештою переможець конкурсу відмовляється від своїх обіцянок, і тендер доводиться проводити заново. А це означає, що мінімум два місяці ми втратили. Коли зрив тендерів стався не раз і не два, стало ясно, що застосовується певна технологія, головна мета якої — уникнути системи ProZorro.


Ця технологія «обкатана» у масштабах усієї країни, і в окремо взятій області з такими махінаціями боротися важко. Але можна. Перед силовиками регіону Юрій Гарбуз поставив завдання перевіряти репутацію всіх ділових учасників конкурсу. Що це за компанія, чим відома, де демпінгувала? Одно слово, вивести на чисту воду і, якщо буде потреба, взяти ділків за комір.


— Народних депутатів насторожив той факт, що я акумулював державні кошти і не пустив їх, скажімо, на дороги, як це зробили інші керівники регіонів. Я — господарник. І бережу кожну копійку. Тільки-но вдарив перший мороз, я сказав шляховикам: стоп! Класти асфальт у лід, як це робилося раніше, ми не будемо. А дві дорожні компанії з регіону вже вигнав. Хоча вони зайшли до нас із хорошою технікою, з новими технологіями, запевняли, що впораються із завданнями, які було поставлено щодо ремонту. До того ж не ямкового, а масштабного. Але не впоралися. Хоча асфальтний завод і поставили, але якість його продукції й загалом ремонтних робіт виявилися низькою. Київські шляховики мені кажуть: мовляв, вам виділили 260 мільйонів гривень, витрачайте! Але я зробив по-своєму і виявився правий. Хоча до кінця року мене всі дуже критикували за це. Реально дороги почали лагодити тільки в жовтні-листопаді, і за цей час, зрозуміло, гроші освоїти не могли.


Ще однією причиною низького освоєння державних коштів Юрій Гарбуз називає слабкі проекти з ремонту або будівництва об’єктів. Для розв’язання цієї проблеми, вважає він, треба залучати один, але сильний проектний інститут, тому що загалом проекти, які було підготовлено в районах області, дуже слабкі, а кошти на це було витрачено великі. Коли справа доходить до експертизи, виявляється, що проект зовсім поганий, і його починають доводити до пуття, втрачаючи час і гроші. Таких прикладів багато, особливо стосовно Фонду регіонального розвитку. В області мають намір найближчим часом знайти одну-дві проектні організації, а краще — спеціалізований інститут, щоб проекти розробляли саме там.

Луганська область.