Сьогодні в Страсбурзі на зимовій сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) знову звучатиме українське питання — делегати обговорять доповідь «Функціонування демократичних інституцій в Україні» й ухвалять резолюцію.

Утім, на асамблеї дискусія на українську тему не обмежиться сьогоднішніми дебатами. Так, у понеділок там знову нагадали про незаконну анексію Криму під час так званого сайд-івенту (подія, що відбувається під час сесії, але не внесена до її порядку денного) «Катування, викрадення, переслідування: Крим вимагає справедливості».

«Голос України» зв’язався з одним із учасників цього заходу, відомим російським адвокатом, одним із небагатьох, хто не побоявся стати на захист кримських татар, Миколою ПОЛОЗОВИМ. Нині Полозов представляє інтереси заступників голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова.

— Про що йшлося на зустрічі? Чи відчувався інтерес делегатів ПАРЄ до ситуації у Криму?

— Говорили про переслідування російськими органами влади кримчан. Порушувалася тема «диверсантів», йшлося про викрадення і убивства жителів Криму, громадян України, переважно кримських татар. Про це розповів член Меджлісу Ескендер Барієв. Я порушив кілька істотних питань. Насамперед це переслідування Ахтема Чийгоза (він нині перебуває у СІЗО, саме звідти, через режим відеоконференції, він бере участь у засіданнях «суду» за його справою. — Ред.) та Ільмі Умерова (проти нього відкрито кримінальну справу за висловлювання в інтерв’ю: «Крим — це Україна». — Ред.).

Також мною було порушено питання перешкоджання роботі адвокатів у Криму, які через професійну діяльність забезпечують захист тим політв’язням, котрих переслідують на території півострова. Регламент був дуже обмежений, тому у виступі не було можливості розповісти докладно про кожен кейс, але тим часом прийшла велика кількість людей. Можу сказати, що зал був практично повний. Була присутня українська делегація практично в повному складі. Було багато запитань. Зокрема, про складання списку осіб, які здійснюють переслідування громадян України в Криму з числа представників право-

охоронних органів, суддів, прокурорів. Окремо піднімалося питання створення якогось реєстру того майна, що було викрадено в українських організацій, підприємств.

— Чи є в ПАРЄ інструменти впливу, які могли б змусити російську владу відмовитися від політики репресій інакодумців?

— Насамперед, слід розуміти, що ПАРЄ складається із делегатів, які є членами національних парламентів. Відповідно, у своїх країнах вони можуть ухвалювати законодавчі ініціативи, спрямовані на спонукання російської влади припинити переслідування інакодумців у Криму. Я не порушував питання територіальної приналежності півострова, оскільки в Росії за це загрожує кримінальне покарання, і є інші люди, які можуть це обговорити. Але водночас малося на увазі (і в питаннях, і у відповідях), що тільки політичний тиск на Кремль може вирішити питання Криму як у частині політв’язнів, так і загалом по півострову.

— Чи є підстави очікувати посилення репресій у Криму?

— На жаль, можу констатувати, що репресії тільки збільшуються. Зараз уже почали притягати, що називається, другий ешелон — активістів, які були присутні при незаконних діях на судах, обшуках. Триває тиск на адвокатів. Також прогнозую цього року активізацію переслідування членів Меджлісу, які залишилися на території півострова. Після заборони в Росії Меджлісу кримськотатарського народу я не виключаю порушення низки кримінальних справ стосовно тих осіб, які є членами цього представницького органу кримськотатарського народу. Одна з перших кандидатур — це Ільмі Умеров. Думаю, проти нього може бути порушено ще одну кримінальну справу, яка буде прямо пов’язано з Меджлісом.

***

У понеділок, у день відкриття сесії, президентом ПАРЄ було переобрано представника Іспанії Педро Аграмунта, відомого своїми проросійськими поглядами, що він поспішив підтвердити на старій-новій посаді. «На саміті Ради Європи, підготовка якого нині триває, можуть бути схвалені зміни до процедур ПАРЄ, які дозволять відновити співробітництво із РФ», — заявив він журналістам після обрання.

Утім, того самого дня його заступником, віце-президентом ПАРЄ, було обрано народного депутата України Георгія Логвинського, котрий як представник Меджлісу у Верховній Раді займає непримиренну позицію щодо санкцій проти Росії.

До речі, в цій сесії знову не бере участі російська делегація. Раніше через анексію Криму й військову агресію на Донбасі РФ позбавили права голосу в ПАРЄ. На знак протесту росіяни зовсім не з’являються в залі засідань, однак дебати про постійні порушення Москвою міжнародного законодавства в стінах Палацу Європи не припиняються.

Тетяна ПАСОВА.