Молодь села Монастирського Немирівського району на Вінниччині зібрала під час щедрування 5640 гривень і передала їх пораненому бійцю 72-ї окремої механізованої бригади Олегу Стеценку (на знімку). Чому саме йому, «Голосу України» розповів Сергій Мельник, сільський голова, який підтримав юнаків і дівчат.
— Коли ми розпочинали акцію, не знали, кому дістануться кошти, — каже Сергій Мельник. — Спершу біля сільської ялинки я запропонував односельцям зібрати допомогу для бійців, які несуть службу у зоні АТО. Молодь відгукнулася. Село у нас невелике, менш як тисяча жителів. Гурт щедрувальників пройшов від хати до хати. Розповідали землякам, що збираємо кошти для наших захисників. У жодній оселі не відмовили щедрувальникам. Якщо когось не було вдома, наступного дня приходили до сільської ради, просили долучити їхні кошти. Крім грошей ділилися й продуктами.
Очолювали сільських щедрувальників завідувачка бібліотеки Тетяна Непийвода, завідувач Будинку культури Юрій Слюсаренко з власним автомобілем, в який складали продукти, та художній керівник Наталія Лютенко.
— Щедрувати розпочали із сільської ради о дев’ятій ранку,— розповідає Тетяна Непийвода. — Потім перейшли до Будинку культури, інших установ, а далі — від хати до хати. І так до восьмої вечора. Сніг по коліна, дехто по кілька разів ходив додому взуття міняти.
Зібрані кошти передали пораненому 23-річному Олегу Стеценку, який нині лікується у Вінницькому військово-медичному клінічному центрі Міноборони. «Про пораненого бійця розповіла волонтер Світлана Гуслякова, — продовжує сільський голова Сергій Мельник. — Хлопця привезли до Вінниці з Харківського шпиталю. У нього тяжке поранення руки. Найбільше вразила ще одна інформація — молодий боєць круглий сирота. Пані Світлана висловила думку, що найкраще було б вручити кошти цьому солдату».
Делегація представників сільської громади побувала у шпиталі, зустрілася з Олегом Стеценком і передала йому матеріальну допомогу. «Ми відвідали й інших поранених, — зауважує Тетяна Непийвода. — Для цього напекли домашньої випічки і роздали її солдатам». Боєць також отримав запрошення побувати у селі. Він охоче прийняв пропозицію. Але найбільше бажання — швидше одужати і знову повернутися до побратимів у свій військовий підрозділ. Про це Олег розповів під час спілкування з гостями. Повідомив також, що родом із Черкас. Виховувався в інтернаті. Був на Майдані під час Революції Гідності. Торік підписав контракт зі Збройними Силами України. Поранення дістав під час обстрілу бойовиків під Верхньоторецьким на Донеччині. Лікарні докладають зусиль, щоб врятувати руку. Боєць сподівається на краще. Однак, зізнається, готовий і до ситуації, коли доведеться жити надалі з протезом.
Віктор СКРИПНИК.
Вінницька область.
Фото надано автором.
