Рибу, яка загрожує продовольчій безпеці, "розводять" посередники.
Полиці наших магазинів на 85 відсотків заповнені рибними продуктами іноземного виробництва. Така ситуація починає загрожувати продовольчій безпеці нашої країни в цьому сегменті. Мало того, що імпорт через стрибки валюти стає недоступним для звичайного покупця, та ще й вітчизняна риба злетіла в ціні. Хто підняв ціну на наших карасів, щук і товстолобиків?
Часом, допоки виловлене з промислового баркаса дійде до свого споживача, товар побуває в руках декількох перекупників. Кожен із них накручує свій відсоток. Тому якщо ціна на ляща в місці вилову 12--15 гривень за кілограм залежно від розміру, то в магазині він уже коштує 48--56 гривень.
Так само рідко коли виробник безпосередньо поставляє вирощену ним рибу в торговельну мережу. Обов'язково між ними є "прошарок". Короп на фермі, де займаються розведенням, коштує 36--40 гривень, а в магазині -- 50--60. І це при тому, що в супермаркетах прийнято виставляти на живу рибу мінімальну націнку. На того ж коропа, товстолоба -- не більш як 10 відсотків, на форель -- 15--17.
То як уникнути того, що імпорт сьогодні домінує на наших прилавках? Як зробити так, щоб вітчизняного рибного продукту у нас було вдосталь і щоб він був доступний?
На думку голови Асоціації рибалок України Олександра Чистякова, цього можна домогтися, розвиваючи в нашій країні аква- і марикультуру.
-- Щоб збільшити обсяг рибного продукту власного виробництва, необхідно розширювати вітчизняне рибництво. Для цього ми маємо все! Величезні водні простори, так само -- висококласних фахівців світового рівня, які через свою незатребуваність на батьківщині змушені шукати щастя на чужині. Наші рибоводи сьогодні допомагають розвивати рибні господарства в багатьох країнах, -- каже Олександр Чистяков. -- Щоб підняти цю галузь, у нас в країні необхідні сміливі, революційні рішення. Напівзаходами нічого не добитися. І благо, що приклад є з кого брати. Потрібно на українські водойми перенести досвід країн, які за короткий проміжок часу вийшли на передові позиції у світі.
Серед інших шляхів збільшення прибутковості рибної галузі Олександр Чистяков називає створення "Рибних торговельних бірж" на районних та обласних рівнях. У такий спосіб споживач зможе отримати гарантії якості продукції власне від виробника, а не від перекупника. Та, найголовніше, буде завдано удар по діяльності браконьєрів. Втративши збут, браконьєри втратять і усілякий фінансовий сенс знищувати наші водойми.
-- Засновувати рибні торговельні біржі повинні, власне, "люди з води": промисловики, рибоводи, переробники, -- зазначає голова Асоціації рибалок. -- Продукцію можна буде реалізувати впродовж усього року, що в свою чергу впливатиме на формування ціни. Як приклад: сьогодні промисловики повноцінно працюють менш як півроку, решта -- нерест, шторми, зміцнення та схід льодового покриву, що не дозволяє ловити рибу. У цей час рибальські човни прикуті до берега, а рибалки отримують допомогу на біржі праці. Це н припустимо!
Нині під час промислового сезону через відсутність власної переробної бази і спеціалізованих холодильних складських приміщень, призначених для тривалого зберігання, рибалки змушені здавати виловлене перекупникам за копійки. А рибні біржі, на думку Олександра Чистякова, дали б змогу вирішити цю проблему: залежно від потреб ринку у промисловий сезон частину риби можна реалізовувати, а решту заморожувати або переробляти. Отже, вдавалося б уникнути сезонних "обвалів" цін, промисловики або суб'єкти аквакультури стабільно отримували гроші цілий рік.
-- Посприяти у створенні таких бірж, -- вважає Олександр Чистяков, -- могли б місцеві ради та адміністрації, організувавши торговельні місця на ринках чи у спеціалізованих магазинах. Процес контролювала б держава, запровадивши Сертифікат походження -- документ суворої звітності, що засвідчує легальність пропонованої риби та рибної продукції. Сертифікат виведе з тіні весь неврахований промисловий вилов, вдарить по збуту риби, добутої браконьєрами, та припинить ввезення до нашої країни неякісного імпортного рибного продукту невідомого походження.
Підготував Валерій ДРУЖЕНКО.
