На селі кожен знає, що справжній урожай — це не те, що виросло в полі, а те, що вдалося зберегти у коморі. Та принаймні одна із сільськогосподарських культур оскаржує таку аксіому. Це — кукурудза.
За словами заступника директора Департаменту агропромислового розвитку Сумської облдержадміністрації Петра Турчина (на знімку), торік кукурудзою у регіоні засіяли 311 тис. га, але зібрали качанисту далеко не всю і не одразу. Принаймні 10 відсотків «маїсу» залишились зимувати там, де й виросли — на землі.
Середня врожайність кукурудзи на Сумщині — 83,4 ц/га. Це на 6 центнерів вище порівняно зі жнивами-2015.
— Але погодно-кліматичні умови цієї осені були дещо гіршими, ніж у попередньому сезоні, — додає Петро Турчин. — І ця обставина позначилась на втратах під час збирання врожаю.
Вологість качанів через погоду була далека від ідеальної й становила від 20 до 30 відсотків, тоді як бажаний показник — якомога ближче до 13 відсотків. Мабуть, саме через це частину врожаю і залишили в полі — на «досихання». І якби не глибокий сніг, який заважає крутитися колесам комбайнів, можна було б вважати, що стратегія спрацювала.
Цього сезону на Сумщині зібрали 3,8 млн. тонн зернових. Третину збіжжя сільгосппідприємства заклали на зберігання до власних зерносховищ, частину продали «з коліс», але значний обсяг урожаю зернових культур довелось везти на чужі елеватори.
Загалом їх на Сумщині 30, і скрізь за зберігання збіжжя вимагають чималі гроші. І не лише за зберігання, а й за періодичне «перелопачування» та сушіння — інакше зерно зіпсується.
— Скільки треба заплатити власникові елеватора за зберігання зерна та доведення його до кондиції за показниками вологості? — запитую у фахівця.
— Висушити тонну кукурудзи до 13 відсотків вологості коштує приблизно 850 грн., — відповідає Петро Турчин. — До цього треба додати десь 40 грн. на кожній тонні за зберігання зерна. Ціни постійно зростають, бо з 1 січня підняли розмір мінімальної зарплати, а не так давно -ще й ціну газу та електроенергії для підприємств. Усе це істотно впливає на собівартість послуг елеваторів.
Ось і маємо відповідь, чому саме тепер на Сумщині відновилися кукурудзяні жнива. Одна справа, коли в тебе свій елеватор, і зовсім інша, коли везеш урожай на чужий. Та й зберігання збіжжя у власних ємкостях задарма не обходиться.
Якби качани обмолотили восени та вже тоді поклали зерно на зберігання, до моменту його реалізації у багатьох сільгоспвиробників «навару» майже не залишилось би. А так цілих два-три місяці кукурудза стояла і сушилась безплатно — не в коморі, а у полі. Незабаром буде сезонний пік ціни на збіжжя — можливо, комусь пощастить продати його одразу з-під комбайна.
Сумська область.
Фото надано автором.
