В Україні п’ять тисяч хворих живуть на гемодіалізі (метод позаниркового очищення крові за допомогою апарату «штучна нирка»). У Києві таких 460. Вони проходять життєво необхідну процедуру тричі на тиждень у п’яти відділеннях гемодіалізу: Київському міському науково-практичному центрі нефрології та діалізу клінічної лікарні № 3, Олександрівській клінічній лікарні, міській клінічній лікарні № 5, Дитячій клінічній лікарні № 6 Шевченківського району та Київській міській дитячій клінічній лікарні № 1. Проте у планах місцевої влади — замість п’яти відділень у різних районах столиці створити один центр на Лівому березі. Про це у березні минулого року заявив міській голова Віталій Кличко під час інспекції нефрологічного відділення міської лікарні № 3, визнавши, що умови у закладі більш-менш комфортні, «але сьогодні актуальним є створення Київського міського центру нефрології та діалізу, де всі хворі на ниркову недостатність централізовано зможуть отримати якісне медичне обслуговування, де буде сконцентровано сучасне обладнання».

І вже в грудні 2016-го депутатам Київради запропонували проголосувати рішення про створення «комунального некомерційного підприємства «Київський міський центр нефрології та діалізу» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)». Тоді у депутатів Київради виникло чимало запитань, і цей проект постанови не набрав потрібної кількості голосів. Проте сьогодні його знов виносять на сесію Київради.

Спостерігаючи за реформуванням системи охорони здоров’я, яке часто зводиться до знищення медичних закладів, пацієнти, залежні від гемодіалізу, побоюються опинитися у заручниках такого укрупнення у форматі «п’ять в одному». Адже гемодіаліз (доступ до нього, якість і вартість) для цих людей у буквальному сенсі — питання життя.

«Централізація всіх відділень в одне знищить можливість законного вибору пацієнтом лікувально-профілактичного закладу, а це наразі гарантовано нам законодавством, — коментує ситуацію голова ГО «Нефро-Надія» Тетяна Ольховик. — Пацієнти залишаться без стаціонару на Правому березі. Не передбачено включення в цю монополію відділення нефрології, розташованого в Олександрівській клінічній лікарні м. Києва, в якому пацієнти з хронічною хворобою нирок отримують висококваліфіковану медичну допомогу, особливо у разі ускладнень. А це призведе до усунення можливості лікування пацієнтів з гострим ушкодженням нирок, примусової зміни лікаря у 60 пацієнтів, що проходять процедуру перитонеального діалізу, погіршення умов госпіталізації діалізних пацієнтів правобережних районів через ліквідацію нефрологічного стаціонару, ліквідації досвіду відділення у проведенні сеансів гемодіалізу вагітним та породіллям».

Медицина вже давно асоціюється у нас із грошима. Щодо гемодіалізу, то це досить дорога процедура, яка фінансується з міського бюджету у рамках програми «Здоров’я киян». На рік необхідно 200 млн. грн. Гроші на лікування цієї категорії хворих є. І вони — бюджетні. На них має закуповуватися не лише якісний розчин, а й витратні матеріали. «Якщо проаналізувати ринок держзакупівель витратних матеріалів для гемодіалізу, можна дійти висновку, що в Україні існує так звана фармацевтична мафія, — заявив з трибуни Верховної Ради України ще рік тому народний депутат Олександр Кодола («Народний фронт»).

Якщо монополізувати ще й сферу надання послуг, створивши завершену вертикаль через «комунальне некомерційне підприємство» з високими ризиками корупційної складової, то цілком може бути завдано непоправних збитків наявній системі столичних відділень гемодіалізу, попереджає голова громадської пацієнтської організації Тетяна Ольховик.