АЧС продовжує свій похід населеними пунктами країни. Безпечна для людей, але згубна для свиней напасть завдає мільйонних збитків народному господарству. Адже у місці спалаху хвороби, аби уникнути розповсюдження вірусу, усе поголів’я свиней умертвляють безкровним способом і спалюють. Зазвичай до таких заходів вдаються в районі трьох кілометрів, а карантинна зона, де певний час не можна вирощувати «п’ятачків» і звідки заборонено реалізовувати м’ясо, сягає 30 км. Яким буде радіус — це питання вирішується окремо у кожному випадку на місцях.
Нині карантинні заходи охоплюють 26 районів у 11 областях. З початку лютого, за інформацією Держпродспоживслужби, зафіксовано нові спалахи АЧС у десятку населених пунктів: у Нікополі, що на Дніпропетровщині, у с. Малі Копані на Херсонщині, у с. Вищеольчедаїв, с. Морозівка і смт Муровані Курилівці на Вінниччині, у с. Щасливе та смт Чутове на Полтавщині, у с. Поліське на Рівненщині, с. Великі Проходи і с. Верхня Самара на Харківщині, с. Грузьке на Кіровоградщині, а також у ФГ «Новоселиця» Катеринопільського району, що на Черкащині.
Люди болісно переживають втрату тварин. У окремих регіонах, як ми вже писали, до роботи з місцевими мешканцями доводиться запрошувати навіть психологів. Хоча вартість вилученого поголів’я мала б компенсуватися з резервного фонду Кабміну, нерідко на цю справу вишукують гроші по районах та областях, відшкодування часто затримується. Тож громадяни, боячись залишитися ні з чим, ховають поросят від ветеринарів по горищах та у підвалах. Зачиняють навіть у хаті в окремій кімнаті, а щоб не хрюкали, як розповіли в одному з сіл, перед візитом перевіряльників засовують рилом у мішок із попелом.
Тим часом ціни на живих свиней поповзли угору. З початку лютого вони в середньому зросли на 6 відсотків — до 32 гривень за кіло. Одним із основних чинників, що стимулюють подорожчання, фахівці називають поширення АЧС та меншу пропозицію свиней.
Тож виробники, яким вдалося зберегти поголів’я, і реалізатори потирають руки. Чого не скажеш про середньостатистичних покупців: через збільшення оптових цін незабаром варто очікувати подорожчання свинини і в магазинах.
І процес, схоже, тільки набирає обертів. За даними Асоціації свинарів України, нині переробники закуповують свиней на 5—7 гривень за кіло дорожче, ніж іще 23—27 січня.
На м’ясокомбінатах через такий жвавий приріст цін уже відчули скорочення замовлень на продукцію з боку торговельних мереж.
Щодо подальших цінових прогнозів гравців ринку — вони суттєво варіюються. Переробники здебільшого утримуються від закупівлі живих свиней і сподіваються на зниження їх вартості: якщо не найближчими двома тижнями, то під кінець лютого з початком Великого посту. Сільгоспвиробники, які займаються розведенням поголів’я, вважають таку ситуацію закономірною і впевнені: живий товар не дешевшатиме. Адже витрати на відгодівлю свиней також зросли. Зокрема, у січні зернові інгредієнти кормів у середньому додали в ціні на 1,2—5 відсотків, протеїнові корми здорожчали на 1—2, дизпаливо — на 3,3 відсотка. До того ж з лютого для виробників підскочили тарифи на електроенергію.
Валерій ДРУЖЕНКО.
Тим часом
На владному рівні недостатньо розуміють глибину проблеми
Учора питання поширення АЧС розглядала Державна надзвичайна протиепізоотична комісія (ДНПК) при Кабінеті Міністрів. Напередодні голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа звернувся до засобів масової інформації з проханням знаходити місце коментарям спеціалістів ветмедицини щодо основних заходів із запобігання захворюванню. На його думку, важливість цієї інформації складно переоцінити. Адже масштаб проблеми промовисто ілюструють цифри. В 2014 році було зафіксовано 14 випадків АЧС, в 2015-му -- 40, в 2016-му -- 91, а лише в січні 2017-го -- понад 20. Тобто щорічно відбувається збільшення кількості випадків більш як удвічі.
На його думку, на політичному рівні недостатньо розуміють глибину проблеми і можливі наслідки.
-- Звичайно, це не військова агресія на сході й не загроза гуманітарної катастрофи в Авдіївці, але вже зараз консолідовані втрати держави і бізнесу сягнули сотень мільйонів гривень, і це далеко не межа, -- повідомив Володимир Лапа. -- Ось приклади лише за кілька днів. Щонайменше три випадки із останніх захворювань у Донецькій і Луганській областях пов’язані з використанням відходів харчування військових частин безпосередньо в підсобному господарстві, а також у домогосподарствах населення. Навіть в звичайній ситуації така практика має супроводжуватись термічною обробкою відходів, а нині за рішенням ДНПК їх використання взагалі заборонене. Відповідні листи керівникам силових відомств надіслано, залишається сподіватись, що цьому питанню буде приділено належну увагу.
Голова Держпродспоживслужби вважає, що інструкція з боротьби із АЧС відчутно застаріла.
-- Вона змушує спалювати не тільки хворих свиней із осередку захворювання, а й здорових із трихкілометрової зони. Пояснити людям, чому вилучають тварин, украй непросто, власне, як і обґрунтувати витрати місцевих бюджетів. Приклад Польщі, яка, на жаль, теж має досвід боротьби із цим захворюванням, вказує на те, що більш ефективним є клінічний огляд, лабораторні дослідження (тобто 100-відсоткова гарантія відсутності захворювання) і спрямування на переробку здорових свиней. Відповідні зміни вже відпрацьовані міністерствами, залишається лише погодження Державної регуляторної служби.
Окреме питання -- нелегальні ферми. Про якісь заходи біобезпеки там, як правило, взагалі не йдеться, при цьому на їх частку припадає до 30% випадків захворювань. Терорганам Держпродспоживслужби дано доручення із залученням Нацполіції припиняти їх функціонування, але без допомоги органів місцевого самоврядування тут не обійтися, -- поінформував Володимир Лапа.
