Цього року відбудуться вибори очільників Франції та Німеччини. Кремль не залишиться осторонь і намагатиметься вплинути на їх результат на користь правих, націоналістів та євроскептиків.

Як випливає із доповіді підрозділу стратегічних комунікацій зовнішньополітичної служби ЄС, що спеціалізується на Східній Європі, на кінець 2016 року було зафіксовано майже 2,5 тисячі прикладів дезінформації з боку Росії. «Ведеться неймовірно масштабна, принаймні частково організована кампанія проти ЄС, і його політиків, і його принципів», — заявили в зовнішньополітичній службі ЄС.

Наразі у Франції чиняться спроби з дискредитації Еммануеля Макрона — найсильнішого конкурента проросійської Марін Ле Пен на виборах глави держави. Недавно передвиборний штаб Макрона заявив про те, що його комп’ютери постійно зазнають хакерських атак. Зафіксовано понад сотню таких атак, джерелами більшості з яких були сервери з російськими ІP-адресами. Цікаво, що буквально напередодні цієї заяви Джуліан Ассанж, власник анархістського інтернет-видання Wіkіleaks, сказав в інтерв’ю одній із російських газет, що має інформацію, яка може скомпрометувати мсьє Макрона.

Глава МЗС Франції Жан-Марк Еро вже обвинуватив Росію у спробі втрутитися у виборчу кампанію і заявив, що французи цього не потерплять.

Одне з найбільших французьких видань газета Le Monde запустила нещодавно безплатний додаток Decodex, який визначає надійність джерел інформації. Тепер кожен може дізнатися, чи перебуває сайт, який він читає, або сторінка у Фейсбуку в списку надійних джерел чи вже був викритий у брехні.

Аналітик Німецької ради з міжнародних відносин доктор Штефан Майстер називає шість тактичних напрямів, які вироблені й уже застосовувалися Кремлем у Європі й, зокрема, в Німеччині.

Перший з них — налагодження зв’язків з ультраправими й надання їм майданчика для критичних висловлень на адресу ЄС в ефірі Russіa Today. Ультраправа німецька партія «Альтернатива для Німеччини» стає частим гостем телеканала, «новини» якого протягом останніх двох років подаються в Інтернеті німецькою мовою.

Другий напрям — дискредитація політичних лідерів. Нескладно здогадатися, що основною мішенню російських хакерів стане Ангела Меркель, котра послідовно обстоює збереження санкцій проти Росії і виступає за згуртування Євросоюзу. Ще наприкінці минулого року Бундестаг зафіксував підвищення кількості кібератак на свою інформаційну систему і спроб викрадення інформації. Крім того, в Німеччині проживає майже три мільйони вихідців із Росії та колишніх республік СРСР (приблизно удвічі більше, ніж у Франції), які особливо вразливі для російської пропаганди, оскільки багато хто з них продовжує слухати й дивитися російськомовні медіа-ресурси.

Третій напрям — створення і поширення фейкових новин. І це стосується не тільки української тематики. Згадаймо торішній скандал з нібито «зґвалтованою дівчинкою Лізою» і обвинуваченнями в тому, що влада Німеччини приховує цей факт від громадськості. Й уже цього року неіснуюча дівчинка Ліза реінкарнувалася в Іспанії, де нібито займається проституцією, щоб заробити на прожиття, а потім — у Прибалтиці, де нібито була зґвалтована солдатами НАТО.

Четвертий — ігри на темі біженців і загрози тероризму. Теми справді актуальні для Німеччини й для Європи, тому російській пропаганді легко ними маніпулювати, роздмухуючи факти й перетворюючи проблеми на «катастрофи».

П’ятий — цільові специфічні німецькі страхи. Наприклад, комплекс провини за Другу світову війну й почуття вдячності Росії за возз’єднання Німеччини...

Шостий — «гра мускулами». Створення відчуття того, що Росія може зробити те, чого насправді вона зробити не може.

У дійсності Кремль не може значно впливати на підсумки європейських виборів і тим паче визначати їх, він більше «бере на понт», використовуючи методи дворової шпани. Інформаційну війну Росії небезпечно недооцінювати, але її також не варто переоцінювати.

Пропаганда, що походить із Кремля, давно призвичаїлася вигадувати різноманітні інформаційні приводи. Заборонити проросійські медіа в Європі не можна. Це означало б порушити засади демократії і свободи слова, тим більше, що відстежити й заблокувати всі фейкові сторінки у Фейсбуку чи сайти в Інтернеті просто неможливо. Найдієвішим методом боротьби з такими проявами інформаційної війни залишається метод за принципом «чья бы корова мычала». Європейському обивателеві потрібно постійно нагадувати про те, що РФ не припиняє боротися за його мізки тут і зараз. А ще постійно говорити про те, що на території України, на сході Європи, триває розв’язана Росією справжня війна з руйнуваннями й жертвами. І пояснювати, чим загрожує розвал Євросоюзу, який тут обстоюють «друзі Путіна».

Світлана ФЕЙГІНА, журналіст (спеціально для «Голосу України»).

Нант, Франція.