У П’ятихатках Дніпропетровської області пройшов цікавий освітній захід, на який завітали 72 гостей не тільки із району, а й з Дніпра та Кривого Рогу. Цивілізовані форми обміну досвідом педагогів у своє місто залучила вчитель хімії П’ятихатської ЗОШ №1 Вікторія Богданова. Причому це було зроблено не згідно з якимись освітніми директивами, спущеними «зверху», а за велінням душі. Цікаво, що це веління збіглося з такою новацією, яка носить назву EdCamp Ukraіn.

 

На знімку: організатор та координатор mіnі EdCamp Вікторія Богданова (друга праворуч) у колі колег по П’ятихатський ЗOШ №1.

Фото надано  Вікторією БОГДАНОВОЮ.
 

EdCamp народився у Філадельфії (США) влітку 2010 року і є за формою зібранням, або, як тут називають, (не) конференцією в новому дискусійному форматі для співтворчості вчителів. З того часу понад 950 заходів відбулося в 26 країнах. У 2015 році до EdCamp приєдналася й Україна.


Як правило, освітяни збираються разом, аби обговорити питання, які їх турбують найбільше. На таких зібраннях відбувається відкритий обмін педагогічним досвідом і розв’язання спільних завдань за принципом «Gіv-Get» («Дай, якщо можеш — Візьми, якщо хочеш»).


Якщо говорити про принципи EdCamp, то вони досить прості: безплатність, себто учасники зібрання не платять за вхід, незалежність, яка базується на тому, що навчання одне одного проводиться в демократичному середовищі, в якому педагоги мають можливість вільно висловлювати свої думки, а також вільна ініціатива, внаслідок чого будь-хто може організувати EdCamp у себе, а саме окрема школа, громадська організація або неформальна вчительська група.


Для нашої вітчизняної освіти досить дивно, еге ж? Але від того тільки цікавіше. Саме професійна цікавість покликала в дорогу п’ятихатську вчительку Вікторію Богданову, коли вона на початку квітня минулого року побувала на другій національній (не) конференції для шкільних педагогів EdCamp Ukraіn 2016 і на власні очі побачила, що таке демократичне вчительське середовище.


І от тепер EdCamp дістався П’ятихаток. Темою зібрання стало формування соціокультурних компетентностей школярів через освітньо-педагогічну діяльність вчителя. У дев’яти локаціях, себто своєрідних майстер-класах, педагоги П’ятихатської ЗОШ №1 ділилися власними напрацюваннями із гостями, доводили, що їх заклад відкритий всьому новому і може працювати не за шаблонами.


— Для мене подібний захід є абсолютно новим, — ділиться враженнями вчителька з Мирного Вікторія Скигар. — Хочу зауважити, що атмосфера панувала напрочуд доброзичлива і тепла. Оскільки я сама викладаю всесвітню літературу, то вирішила побувати на занятті в своєї колеги Ольги Бабич. Там я побачила цікаві для себе форми роботи в театральному гуртку, а також мене приємно вразили вихованці педагога. Тому вважаю, що подібні заходи стимулюють вчителя на використання нових форм у роботі, надихають на творчість.


Та і як по-іншому сприймати гостям-колегам педагогічні майстер-класи «Театр — це життя» або тренінг «У пошуках скарбів» чи «Релакс і гармонійні відносини зі своїм тілом»? Скрізь на них чекали якісь відкриття, завдяки чому вони змогли відкрити для себе в улюбленій професії нові горизонти.


Зазначимо, що на заході були присутні також і спеціально запрошені батьки випускників, оскільки тут йшлося також і про вступ до вишів. Отож Ігор Каюн (Дніпропетровський хіміко-технологічний університет), Світлана Коптєва (Дніпровський національний університет) та Сергій Байдак (Дніпропетровська академія залізничного транспорту) провели своєрідну профорієнтаційну роботу, а також відповіли на запитання. Вікторія Богданова, котра була організатором та координатором цієї (не) конференції, залишилась задоволена тим, як усе пройшло.


— Це була ініціатива знизу, яку підтримала адміністрація школи, — розповідає вчителька. — Якби не ця підтримка, то, звичайно ж, захід не відбувся б. А так чимала кількість моїх колег мали змогу обрати для себе, на якій саме локації їм цікаво побувати. За них ніхто нічого не вирішував — вони самі. Це було новим у нашій роботі. Приємно, що гості з Кривого Рогу по закінченні заходу зізналися, що, незважаючи на те, що їм довелось вставати о четвертій ранку, аби до нас приїхати, не пошкодували про це і хвилини. Значить те, що ми зробили, варте того. Це не може не радувати.

Дніпропетровська область.