Українська мова є другою «державною у Республіці Крим», ця норма записана в так званій Конституції, затвердженій після анексії півострова в 2014 році. Але насправді, як можна переконатися, ці положення далекі від реалій. Це стосується як освітньої, так і інформаційної сфер.

 

Необхідно зазначити, що до анексії півострова в інформаційному просторі в Криму не постійно, та все ж виходила єдина на півострові україномовна газета «Кримська світлиця», були програми на державному кримському радіо й телебаченні, у програмах радіостанцій звучали українські пісні. Це те, що стосується кримського контенту, оскільки в кримському ефірі постійно були присутні тільки українські телеканали.


Уже в березні 2014 року з телеефіру зникли всі українські канали, а також опозиційні кримські, їх місце зайняли російські. Пізніше із сітки мовлення держтелерадіокомпанії «Крим» почали поступово зникати усі програми українською мовою.
Тобто насправді задекларована «норма» у Конституції, що стосується української мови, виявилася не виконаною.


Останнім часом «кримська влада» почала нерішуче говорити про те, що в Криму може почати випуск україномовна газета. Заявив про це глава «Державного комітету у справах національностей Криму» Заур Смірнов. За його словами, з такою ініціативою вийшла українська громада півострова.


Але найцікавіше, що українська громада, або «автономія» (а саме так у Росії називаються всі національні громади, й назва автономія жодним чином не передбачає територіальної чи іншої відособленості. — Авт.), була створена саме під егідою нинішньої російської влади й відповідає тільки її запитам.


У середовищі активної української громадськості Криму, джерела якої сягають ще до моменту Радянського Союзу, що діяв на той час, приміром, ніколи не чули імен і прізвищ нинішніх діячів, які беруть на себе відповідальність за представлення інтересів українців Криму.


Тим часом українці становлять другу за чисельністю національну спільноту, що проживає в Криму. За різними оцінками, число українців, що проживають на півострові, становить не менш як 350 тисяч осіб, а це майже 16 відсотків від загальної кількості населення. Причому ця цифра, на думку низки дослідників, відверто занижена. Перепис проводився російською владою в 2014 році, й багато хто просто боявся ідентифікувати свою національну приналежність.


Зараз мова зайшла про україномовну газету. На думку місцевих спостерігачів, її створення буде ні чим іншим, як черговим окозамилюванням. Місцевій владі, яка підпорядковується Кремлю, необхідно показати громадськості, у тому числі й міжнародній, що в Криму все в порядку з дотриманням прав усіх національностей.


Але досвід із кримськотатарськими ЗМІ показує протилежне. Після окупації півострова Крим змушений був покинути перший кримськотатарський телеканал ATR, який не прийшовся до душі владі через незалежний погляд на події. Цю нішу займає зараз провладний телеканал «Міллет» і радіо «Ветан», які підносять лише вигідну, а отже, проросійську позицію, впливаючи на кримських татар, які проживають на півострові.


Україномовну газету, яку, найімовірніше, створять, і вона виходитиме, спіткає та само доля. Зовні все буде чудово: всі задоволені, й у всіх національностей є своє друковане ЗМІ, та от слова правди там не буде.

Крим.