Гори сміття, що виросли на полігоні побутових відходів на околиці Хмельницького за кілька останніх десятиліть, виявилися однією з найбільших проблем обласного центру і водночас по-справжньому привабливим об’єктом для інвестицій. Бо саме вони можуть стати джерелом газу, тепла, біодобрив, цінної сировини для виробництва — одне слово, всього того, що коштує чималих грошей. Та чи зможе брудне звалище перетворитися на джерело ледь не золотих доходів? З’ясувати це намагаються міська влада разом з експертами та потенційними інвесторами.
З часу проведення акції за чисте довкілля, яка відбулася під Хмельницькою міськрадою, минуло п’ять років. Але реальні зміни досі лише в планах.
Волонтер Корпусу миру із США Алан Янг, який працював над проектом сміттєпереробки в місті, вразив своїми розрахунками: якщо на полігоні запрацює переробний завод, то, за попередніми даними, він щорічно даватиме прибуток у кілька мільйонів доларів. І це не межа. Ще з мільйон зможе заробити комунальне підприємство «Спецкомунтранс», збираючи відсортовані відходи.
Проект, який давно є реальністю для низки країн, у нас здається фантастикою. Бо не тільки рятує від екологічної катастрофи на кшталт тієї, що сталася у Грибовичах, а й приносить чималу користь. Зокрема, передбачає видобування звалищного газу з полігона. Біогаз, котрий накопичився на глибині кількох десятків метрів під шарами сміття, може дати й електроенергію, й тепло. А останнє планують використати для обігріву теплиць, котрі забезпечать продуктами містян. Одне слово, екологічне коло може замкнутися і працювати без відходів. Але перш ніж отримати мільйонні прибутки, потрібно залучити інвестиції у цю справу. А вони чималі.
За словами американського волонтера, лише будівництво сміттєпереробного заводу стане у 35 мільйонів гривень. Якщо пригадати попередні розрахунки прибутків, то це не так уже й багато — бо дуже швидко така інвестиція мала би окупитися. Але для початку такі гроші потрібно все-таки мати. Де їх взяти?
Що уряду не під силу, витримає споживач?
Пригадується, як шість років тому Кабмін своєю постановою затвердив перелік проектів із пріоритетних напрямів соціально-економічного та культурного розвитку. В ньому передбачався і такий, як «Чисте місто»: у десяти обласних центрах, зокрема й у Хмельницькому, планували спорудити комплекси з переробки твердих побутових відходів. Ліпшого і не придумати: держава мала намір взятися за системне розв’язання застарілої екологічної проблеми, допомагаючи тим самим громадам на місцях.
У Хмельницькому до цього часу вже мав би стояти новий завод потужністю 100 тисяч тонн переробки на рік. За тодішніми розрахунками, він мав коштувати 235 мільйонів гривень. А окупитися цей проект міг за сім років.
На жаль, хорошу ідею так і не вдалося реалізувати. Ані уряди минулих років, ані місцева влада так і не спромоглися знайти інвесторів, готових подужати такі масштаби. Закінчилося все тим, що вже теперішній Кабмін наприкінці минулого року скасував цю постанову.
Одне слово, все знову повернулось на старе: смітники збільшуються, сміливі проектанти пропонують цікаві ідеї, але до будівництва справа так і не доходить.
Чи зміниться ситуація тепер? На це сподіваються у Хмельницькій міськраді, де протягом року працювали над новим проектом. І от результат: пуск нового заводу обіцяють 2020 року. І це за умови, що будуть відповідні інвестори і кошти.
Причому спільно мають діяти і зацікавлений бізнес, і влада, і самі мешканці обласного центру. Як наголосив волонтер, щоб проект був прибутковим, потрібно... підвищити тарифи за утилізацію відходів. Якщо нині ціна за вивезення й утилізацію сміття становить понад 10 гривень з людини на місяць, то в запропонованому варіанті вона буде щонайменше 17 гривень.
Завод розпочинається з... ваг
У міській раді не збираються перекладати фінансовий тягар лише на споживачів: працюють над різними варіантами — з міського бюджету хочуть виділити 5 мільйонів гривень на проектно-кошторисну документацію.
Але насамперед вирішили... добре покопирсатися у горах сміття. Це для того, щоб зрозуміти, який справжній потенціал цього багатства. Адже досі вважалося, що за 60 років свого існування гора з відходів виросла на 50 метрів. А от скільки пішло вглиб — ніхто точно не знає, тому «запаси» відходів невідомі. Вважається, що вони наближаються до 4,5 мільйона тонн. Але це з розрахунку, що туди вивозилося понад 130 тисяч тонн відходів на рік.
— Якщо раніше ми зустрічалися з інвесторами і говорили, що у нас за рік збирається 130—150 тисяч тонн сміття, то тепер точно знаємо, що його не більш як 90—95 тисяч тонн, — розповів міський голова Олександр Симчишин.
І це вже не приблизні розрахунки, а точні виміри. Бо на полігоні встановили ваги, які точно вимірюють, скільки і чого викинули хмельничани у відро для сміття.
Та цього мало. Тепер на полігоні працюють фахівці, які вивчають склад відходів. Насамперед ідеться про пластмасу, скло, папір, метал і органіку. Що точнішими будуть цифри, то більше шансів для успішної реалізації проекту. Принаймні обіцяють, що вже цьогоріч на конкурсній основі буде обрано інвестора, котрий і отримає право на розробку «родовищ» у сміттєвих горах.
Хмельницький.
Фото з архіву автора.
