У Всесвітній день водних ресурсів у Києві, на набережній Гідропарку зариблювали Дніпро. У річку випустили понад 5 тонн молоді рослиноїдних видів -- товстолобика, білого амура, коропа.

-- Ці риби, поїдаючи зайву водну рослинність, розчистять природні нерестовища, -- пояснила іхтіолог Київського рибоохоронної патруля Наталія Опанасюк. -- Зариблення проходить дворічками. А це означає, що така підрощена молодь уже не по зубах хижакам і її виживання в Дніпрі буде 100%. І хоч це лише частина від рекомендованої вченими кількості щорічного зариблення рослиноїдними видами, але все одно початок покладено. Сьогодні Свято у Дніпра! І зробили його самі рибалки любителі, небайдужі кияни та природоохоронні громадські організації.

 

Читайте також: http://www.golos.com.ua/article/286127

 

За словами голова Асоціації рибалок України Олександра Чистякова, три роки поспіль через складну економічну ситуацію бюджетне фінансування на зариблення вітчизняних водойм мінімальне. Тому така важлива для столичної акваторії допомога з боку позабюджетних і громадських організацій.

-- Дніпро втратив власну течію, -- каже він, -- його перегородили дамбами, перетворивши в каскад водосховищ. Що тільки не потрапляє до води разом з виробничими і побутовими стоками. По малих річках у водосховища стікає хімія, що змивається дощами з полів. Вода в водоймищах понад усякі норми мінералізована. А солоність її у Кременчуцькому водосховищі наблизилася до морських лиманів. Це призвело до того, що нерідко до рибальських сіток потрапляє навіть дрібна медуза. А зустріч з рибою-голкою стала звичним явищем. Усе це свідчить, що аквасистема під впливом зовнішніх факторів змінюється. До того ж річка, втративши власну течію, не в змозі змити все, що до неї потрапляє. Малопроточна вода сприяє розростанню водної рослинності. Сотні гектарів столичної акваторії покриті нею. Тож і риби меншає. Адже там, де раніше були природні нерестовища, сьогодні суцільний килим з водного горіха. У його заростях життя немає, бо він «випиває» розчинений у воді кисень. Для того щоб допомогти у відновленні популяцій аборигенних видів риби, їм необхідно створити умови для самовідтворення. А де нереститися плотві, лящеві й щуці, якщо замість звичних нерестовищ суцільна рослинність?

Тому, за рекомендацією вчених, і проводиться зариблення рослиноїдними видами.

 

 

 

Кошти на цей захід надав Фонд охорони навколишнього природного середовища України.

-- Я з дитинства захоплююся спортивною рибалкою. Ловлю за принципом: «Зловив -- Відпусти!» Тому не з чуток знаю, що відбувається з вітчизняними водоймами. Боляче бачити, на що перетворюються колись рибні річки, заростають озера та знищуються зелені ліси. Хочеться допомогти. Тому з однодумцями, яким небайдуже наше майбутнє, створили Міжнародну благодійну організацію «Фонд охорони навколишнього природного середовища України». Її діяльність є абсолютно прозорою. На сайті звітуватимемо за кожну витрачену гривню -- в якому розмірі прийшли кошти і куди вони спрямовані, -- каже співзасновник та президент Фонду Павло Литвинов. – Рибалки, мисливці та небайдужі до нашого довкілля хочуть допомогти, і Фонд надає можливість зробити це із максимальною користю, а саме акумулювати кошти благодійників та спрямувати їх на вирішення найгостріших екологічних проблем. Сьогодні наше перше зариблення. Можливо, воно не таке масштабне, як хотілося б, але щире, від душі… Найближчим часом відбудеться ще низка таких акцій у інших регіонах. Зокрема, збираємося проводити зариблення й видами, які занесені до Червоної книги України. У планах -- Кременчуцьке, Каховське водосховища, а також Дунай, Дністер, Західний та Південний Буг, карпатські річки.

 

 

Велика спеціалізована машина для перевезення риби «MАN», надана Центром сімейної риболовлі «Білі Камені», привезла на набережну столичного Гідропарку більше 5 тонн риби.

 

-- Знаєте, як то кажуть «з миру по нитці -- голому сорочка». Так і тут: усі, хто хотів і міг допомогти, допомогли. Наша організація займається риборозведенням і перевезенням риби. Тому наш внесок в цю спільну справу -- доставка риби,  -- розповів Сергій Тонконоженко. -- З гордістю можу сказати, що в цьому ми не підвели, і доставлена ​​за 300 кілометрів з Черкаського риборозплідного підприємства риба -- у чудовому стані.

 

 

 

У зарибленні взяли участь діти-переселенці, учні київської школи №5, що знаходиться під патронатом Соціального центру Української православної церкви Київського патріархату та особисто Святішого Патріарха Філарета.

 

 

Під час заходу краєзнавці Національного еколого-натуралістичного центру Міністерства освіти провели пізнавальний Зелений урок.

-- За будь-якого зручного випадку ми намагаємося знайомити дітей з природною красою нашої країни. Уроки проходять в ігрово-пізнавальній формі. До речі, Національний еколого-натуралістичний Центр відродив природоохоронний юнацький рух. По всій країні проходять зльоти юних натуралістів. Через любов до свого краю зміцнюється любов до Батьківщини, -- говорить керівник Центру Тамара Радченко.

До свята долучилися й діти з багатодітних родин. Різного віку. Для найменших запросили аніматорів. Клоун «Клякса» веселив малечу, показуючи різні фокуси, основані на фізичних властивостях води. А шоу з мильними бульбашками викликало справжнє захоплення.

Для старших футбольні аніматори з дитячого Центру футболу «ABC Football» показали різні трюки та фінти. М'ячі, як приклеєні, злітали високо в повітря й незмінно поверталися до спортсменів. А кінний театр «Кураж» продемонстрував карколомні трюки в національному козацькому стилі.

Як повідомили в Асоціації рибалок, захід також підтримали Держагентство рибного господарства, Державна екологічна інспекція, Рибний патруль у м. Київ та Київський обл., КП «Плесо», лінійний відділ в Річковому порту «Київ» ГУ МВС України, Національна екологічна рада, представники мережі магазинів «ВоблерОК», ГО «Екогромада», фахівці комітету з питань екології Громадської ради при КМДА.

Фото надані Асоціацією рибалок України.