Василь Білека (праворуч) та Віталій Реут перевіряють якість саджанців.

 

Більшу частину угідь станції, яка є відокремленим підрозділом Національного університету біоресурсів і природокористування, займає Плесецьке лісництво. У його підпорядкуванні — трохи менш як 10 тис. га лісових масивів, розташованих у Васильківському районі Київщини. І опікуються ними всього 22 працівники на чолі зі старшим лісничим Василем Білекою. Разом із ним вирушаємо на автомобілі непростими лісовими дорогами. По ходу спілкуємось: Василь Володимирович розповідає про господарство, весняні клопоти лісівників, відповідає на запитання.

— У нас є сосна, вік якої сягає за 180 років, маємо також 200- і 300-літні дуби. Це своєрідні свідки й історичних подій, і вікових природних процесів у цій місцині.

— 180 років — найповажніший вік сосни?

— У нас — так. А в деяких регіонах світу зустрічаються і старіші, причому значно, навіть 1000-літні.

— Читав, що сосна припиняє розвиток десь у 80-річному віці.

— Це справді та межа, коли її ріст припиняється. І вищою вона вже не стане, якщо навіть досягне столітнього віку або проживе ще довше. А от у діаметрі стовбура додавати продовжує — відбувається щось на зразок нарощування м’язів, тобто кондицій промислової деревини.

Мій супутник звертає увагу на ділянку, на якій здійнялися вгору стрункі сосни. На око — приблизно 20-метрової висоти.

— Це і є саме ті дерева, про які мова. Вони вже не ростуть і певною мірою є, по суті, пасивними старожилами лісу, хоча й виконують екологічну, біологічну, захисну функції.

— Що ж виходить, не рубаючи такі вже дозрілі ділянки, втрачаємо і промислову деревину, і час, потрібний на поновлення ресурсів? Адже, наскільки я розумію, зволікаючи з цим, відкладаючи вирубку, приміром, на десять років, приблизно на стільки ж запізнюємося зі створенням на зайнятих 90-річними деревами площах молодих лісопосадок. Напевне, за цей час висаджені сосонки вже стрімко пішли б у ріст.

— І в нашому лісництві, і на дослідній станції загалом вирубки здійснюються за чітким, науково обгрунтованим планом. За винятком, звичайно, санітарних, коли дерева за рішенням спеціальних комісій доводиться зрізати через хвороби, пошкодження шкідниками і буреломами, у зв’язку з усиханням. Діємо так, щоб промислова віддача лісу була якомога вищою і одночасно щоб його ресурси відроджувались синхронно з вирубками. Враховуємо, що ринкова вартість, скажімо, здорової 80-літньої сосни, а це приблизно куб деревини, становить сьогодні 1500 грн. Якщо ж вона постоїть довше, почне хворіти, її ціна впаде вдвічі. А, не дай Бог, у стовбурі з’являться дупла, трухлявість, виникнуть пустоти, красна ціна такому дереву лише 300 грн.

— На ваш погляд, чи відчувають найстарші дерева, а може, й сосни середнього віку, якісь зміни умов свого проживання? Якщо так, то з точки зору фахівця, який «спілкується» з лісом, напевне, не один десяток років, що це за зміни і як вони позначаються на лісах?

— Лісом, скажу так, я живу вже чверть століття. Починав з лісника, майстра лісу, був помічником лісничого. Тонко відчуваю і його дихання, і біль, і стогін. Найбільш негативно позначаються на лісонасадженнях екологічні негаразди, індустріальний тиск. Так само, як і люди, дерева дихають пилом, на них згубно впливає забруднена атмосфера, загазованість. Умови нині навіть не ті, що були 50 чи тим паче 100 років тому.

Долаючи піщані гребені, автомобіль виїздить на величезну галявину. На ній зо два десятки людей, розбившись на пари, вправно висаджують соснові сіянці.

— Цієї весни маємо засадити 107 га суцільних зрубів і ще майже стільки ж підсадити там, де щось не прийнялося, десь кози з’їли, шкідники знищили. Тому поспішаємо, прагнемо використати кожен погожий день. Залучаємо до робіт мешканців прилеглих сіл. Практикуємо це щороку, а тому люди вже мають і знання, і навички. Це і для нас добра підмога, і селяни мають можливість підзаробити. Крім сосни, висаджуємо дуб, клен, явір, липу, калину. Торік пішли на експеримент — на одній ділянці висіяли насіння просто в грунт. І воно дало нормальні сходи.

— З посадковим матеріалом проблем немає?

— Жодних. Заготовляємо його самі. Налагоджено чіткий технологічний цикл. Починається він зі збору шишки, далі вона проходить через сушарню, наступна операція — лущення насіння, його відбір. Потім висіваємо його у розсадники, навесні сіянці, які виросли, обробляємо спеціальним розчином і, нарешті, висаджуємо. Торішньої осені зібрали, зокрема, понад 8 тонн шишки. Насіння з такої кількості, щоб ви розуміли, вийшло 105 кг. Зауважу, що те, яке заготовлене торік, використаємо аж через три роки. Йому передуватиме засів із позаторішнього збору. Так убезпечуємо себе на випадок засушливих років, завжди маємо гарантований резерв. Заготували також один кілограм насіння ялини, півкіло модрини.

За кілька годин ми намотали зі старшим лісничим добрячу сотню кілометрів. Побували на ділянках, де під керівництвом лісничих Миколи Пазюри та Віталія Реута сіянці готували до висаджування і одночасно висаджували, перевірили готовність пожежної служби на випадок займання десь полум’я, наповненість резервуарів водою, завітали до сусіднього Боярського лісництва, де поспілкувались із колегою Василя Володимировича старшим лісничим Максимом Шестаком, заїхали на ділянку, де тракторист Анатолій Мельниченко, вправно маневруючи між пеньками, розорював площу під висадку сосни, як виявилось, заплановану на суботу.

— А як же вихідний? — запитав на прощання у керівника лісництва.

— Можливо, відпочинемо після завершення лісокультурної кампанії. Садити ліс — наш святий обов’язок. Однозначно, що ми вже не дочекаємось його дорослості. Але на душі теплішає від усвідомлення, що він прислужиться нашим онукам і правнукам, наступним поколінням українців.

Віктор КУРГАН.

Фото автора.

 

ДОВІДКОВО

Як повідомив «Голосу України» директор Боярської лісової дослідної станції, доктор економічних наук, член-кореспондент ЛАНУ Анатолій Карпук, цієї весни на угіддях БЛДС планується створити лісові культури на площі 161,1 га, а також здійснити їх підсадку на 19,5 га. Для цього торік було заготовлено 856 кг насіння шістнадцяти лісоутворюючих та декоративних порід дерев та чагарників. Загальна площа лісових розсадників Боярської ЛДС становить 4,037 га. Вирощено 1 млн. 651,6 тис. шт. стандартних сіянців чотирнадцяти деревних та чагарникових порід. На роботи з лісовідновлення спрямовано 2 млн. 957 тис. грн.