«Сирітські» паї стали тягарем для економіки краю

На Херсонщині, наче пошесть, розповзаються плями бур’янів посеред поля. Причому таких земель, що їх люди називають «сирітськими», дедалі більше. І це не може не тривожити місцеві громади: адже з таких ділянок до місцевої скарбнички не надходить земельний податок. До того ж є ще й чимало інших, пов’язаних з ними, проблем.

 

На полі «Новопетрівського» триває підживлення посівів...

 

Знемагає земля без господаря

— Три чверті земель навколо нашого райцентру розпаювали. Але протягом останніх років більш як два десятки таких паїв загальною площею у двісті гектарів залишилися без господарів — вони померли, й немає жодних даних про спадкоємців, — розповідає голова селища Нижні Сірогози Олександр Грушко. — Такі землі доводиться повертати до комунальної власності. І щоразу цьому передують оголошення про пошук претендентів на спадщину, судові процеси. Тяганина розтягується щонайменше на рік, а часом і на значно довший термін. Був випадок, коли рідні померлого згадали про свій земельний спадок аж через десять років, коли пай уже знову був у розпорядженні громади. Однак суд постановив повернути його законним спадкоємцям...

У Нижньосірогозькому районі вартість оренди богарних земель — від тисячі до 1,3 тисячі гривень на рік. Двісті «сирітських» гектарів — це майже чверть мільйона гривень недоотриманих доходів, що їх можна «влити» в економіку. Звісно, це не такий великий клапоть безгоспних земель. Але в масштабах регіону кількість таких ділянок просто вражає.

Начальник Головного управління Державної фіскальної служби Херсонщини Ігор Клим наводить таку цифру: по області є до чотирьохсот тисяч гектарів, з яких не надходять ані орендна плата, ані земельний податок!

При цьому чимало фермерських господарств та агрофірм готові хоч зараз розширити свої угіддя, і сповна платити за їх використання і до бюджету, і власникам паїв. Зокрема, і в Нижньосірогозькому районі.

Є бажання — немає можливості

— Наше підприємство нині обробляє шість тисяч гектарів землі довкола п’яти сіл району, включно з Нижніми Сірогозами. Останні роки були для нас вдалими, тож придбали нову потужну техніку, залучили нових працівників. Готові розширити клин під обробіток ще на п’ять тисяч гектарів, і для цього створити додатково зо три десятки робочих місць. Але щоразу стикаємося із бюрократичною тяганиною. Навіть у випадку, якщо господар паю є, оформлення документів та реєстрація договору оренди може зайняти до півроку. Якщо ж господаря ще розшукувати треба, то справа взагалі стає непевною -шкода на неї часу та зусиль, — розмірковує заступник директора сільгосппідприємства «Новопетрівське» Микола Шмигирівський (на знімку).

І це ще не все. Безгосподарні паї нерідко розташовані просто посеред поля, тож перетворюються на справжній головний біль для аграріїв. Уявіть собі: ти засіваєш землю, вкладаєш гроші в її підживлення і обробку гербіцидами та інсектицидами. А поруч буяє бур’янове царство, звідки на твоє поле регулярно сунуть мишва та інші шкідники. Хоч-не-хоч, для порятунку майбутнього врожаю доводиться оплачувати ще й хімікати на сусідню «нічию» ділянку. Відтак, додаткові витрати означають зменшення прибутків, які можна було б вкласти у розвиток бізнесу та нові робочі місця. Натомість такі наділи — як кайдани, що обтяжують аграріїв.

Сергій ЯНОВСЬКИЙ.

Фото автора.

Херсонська область.