У столиці опалювальний сезон завершився великими боргами населення за гарячу воду й опалення

За даними «Київенерго», заборгованість столичних споживачів з початку 2017 року зросла на 1,1 млрд. грн. і на 1 березня становила 4,9 млрд. грн. Найбільше за опалення і гарячу воду заборгували населення і житлово-експлуатаційні компанії столиці — 2,37 млрд. і 931,3 млн. грн. відповідно. Борги накопичили й організації, фінансовані з держбюджету, і сам держбюджет — з компенсації пільг і субсидій (878,4 млн. грн.).

Як повідомляє прес-служба «Київенерго», критична ситуація з розрахунками за тепло зберігається з минулого року в Деснянському та Святошинському районах. А в перерахуванні на одного мешканця району найбільше заборгували за опалення і постачання гарячої води в Печерському районі — по 3,6 тис. грн.

Серед житлових будинків максимальну заборгованість за послуги енергетиків мають споживачі Подільського району — 6,9 млн. грн. (наприклад, будинок на вул. Вишгородська, 45), Печерського — 4,5 млн. грн. (будинок на вул. Щорса, 44а) і Оболонського — 3,2 млн. грн. (будинок на вул. Петра Калнишевського, 7). Чому так сталося і як вийти із становища, доведеться розбиратися влітку.

— У «Київенерго» немає інших фінансових джерел для погашення заборгованості за спожитий газ, крім розрахунків споживачів, тому недотримання платниками фінансової дисципліни ставить під загрозу роботу компанії як стабільного постачальника соціально значущих послуг киянам, — пояснює комерційний директор ПАТ «Київенерго» Євген Бушма. — Оплачені клієнтами кошти зараховуються на спеціальні рахунки, з яких, згідно з алгоритмом НКРЕКП, гроші автоматично перераховуються на оплату за газ і його транспортування. Тому ми закликаємо всіх, у кого накопичилися борги, їх погасити або прийти в центри обслуговування клієнтів і укласти договори на реструктуризацію заборгованості, щоб у новому сезоні не було проблем ні в енергокомпанії, ні в городян.

За літо перед міською владою і енергетиками стоїть завдання ініціювати поправки до нормативних актів і відрегулювати систему обліку споживання та оплати за центральне опалення, щоб не повторилася ситуація із надвисокими нарахуваннями, аби мешканцям не доводилося оплачувати рахунки за своїх сусідів і орендарів приміщень у багатоповерхових будинках. Про такі випадки «Голос України» регулярно повідомляв протягом усієї зими.

— Опалювальний сезон у столиці минув задовільно, хоча ми побоювалися, що буде гірше, — каже заступник глави столичної міськдержадміністрації Петро Пантелєєв. — Тепер потрібно швидко провести інвентаризацію опалювальних площ, організувати доступ мешканцям до теплолічильників у підвалах, щоб вони могли контролювати нарахування. Ми в місті починаємо процес встановлення в теплопунктах погодних регуляторів. Це дасть можливість кожному будинку одержувати стільки тепла, скільки йому буде потрібно, залежно від температури на вулиці. На цю мету ми виділили поки що 35 мільйонів гривень. А ще складено адресний перелік аварійних теплотрас, які необхідно в першу чергу замінити до початку осені. Це коштуватиме міському бюджету 66 млн. грн.

«Київенерго» оголосило, що до наступного опалювального сезону обладнає приладами дистанційної передачі інформації всі теплолічильники в будинках міста, які значаться на їхньому балансі, й почне формувати платіжки населенню за одержуваними від них даними. Компанія обіцяє реалізувати інвестиційну програму з установлення понад чотирьох тисяч модемів на прилади обліку, які щодня передаватимуть інформацію про спожиту кожним будинком теплову енергії в єдину базу даних. Нині вже майже чотири тисячі будинків обладнано такими приладами. У «Київенерго» думають, що автоматизація процесу збору й передачі даних виключить помилки, пов’язані з людським фактором, і не потребуватиме присутності персоналу в теплопунктах при знятті показників наприкінці кожного місяця.

До наступного опалювального сезону енергетики також пообіцяли киянам, які хочуть контролювати споживання своїм будинком тепла, що вони зможуть отримувати автоматично на домашню електронну пошту показання лічильників, обладнаних модемами дистанційної передачі даних. Нині розробляється нове програмне забезпечення для таких операцій. Це допоможе не тільки зробити процес нарахування платежів прозорим, а й стане стимулом до енергомодернізації мешканцями своїх будинків, зниження обсягів споживання тепла.

Катерина НОВОСВІТНЯ.