На фінішній прямій України до безвізового режиму із Євросоюзом хвилі альтернативних настроїв в українському суспільстві набирають висоти. Можливо, українців насторожує невідоме, адже останнім часом ми звикли до невтішних новин. Очевидно, роль зіграли часті прогнози з боку влади «точних дат» безвізу, й реальну можливість настання його ми сприймаємо із застереженням. Так чи інакше, підвищений градус настроїв навколо цієї теми б’є усі рекорди. Серед пророцтв: українці масово виїжджатимуть із країни; проходження кордону після візової лібералізації стане ще важчим (мовляв, весь пакет документів, який ми надавали у консульські відділи, потрібно буде мати при собі весь час поїздки); окрім стандартного набору паперів, ще додаються виписки із банку, довідки з роботи, ЖЕКу, ледь не із садочка і школи. Насправді ми маємо зрозуміти: механізм перетину кордону без візи чітко прописаний у законодавстві ЄС. Винятків для нас не буде. Але й палки у колеса не вставлятимуть.
Та побоювання громадян зрозуміти можна. Як і пояснити, чому одразу після позитивного голосування у Європарламенті в соціальних мережах активізувалися й інтернет-тролі, які накрили інформаційний простір не-
правдивими повідомленнями про те, що безвізовий режим не лише істотно ускладнить проходження кордону з країнами-членами Шенгену, а й узагалі унеможливить його. Кібервійна триває. Інформаційні атаки (очевидно московських тролів) набули такого масштабу, що прес-аташе представництва Європейського Союзу в Україні Давід Стулік заявив про запуск інформаційної кампанії з протидії їм. «Я здивувався, коли читав різні пости в соціальних мережах, відбулися якісь самотортури або було запущено багато міфів. Якщо подивитись на те, звідки йшли ці міфи, ці дезінформаційні меседжі — то вони йшли в соцмережах з так званих тролерських анонімних акаунтів, в основному, російською мовою», — цитує Д. Стуліка УНІАН.
Щоб розвіяти міфи та фейки навколо безвізової теми, левову частку в інформуванні має взяти на себе держава. Адже, як з’ясувалося, українці переважно не обізнані з правилами перебування на території Європейського Союзу. Такими є результати опитування, що його проводив Київський міжнародний інститут соціології за підтримки ЄС у рамках комунікаційної кампанії до початку безвізу. Тільки 25% респондентів правильно відповіли на запитання: «Скільки часу можна буде перебувати в межах Євросоюзу після оголошення безвізу?» Разом з тим 20% опитаних переконані, що безвізовий режим дасть право бути в Європі довше 90 днів в будь-який 180-денний період. Водночас усього 33% українців знають, що наявність біометричного паспорта є обов’язковою умовою для в’їзду в Шенгенську зону без візи.
Отож департамент консульської служби МЗС України у Фейсбук розмістив серію постів, у яких дав відповіді на найпоширеніші запитання щодо запровадження Європейським Союзом безвізового режиму для громадян України. Зокрема, коли чекати практичного запровадження безвізу; що робити, якщо ви перевищили термін перебування в країнах Шенгену; які документи, крім біометричного паспорта, потрібно при собі мати на кордоні; чи надаватиме безвізовий режим право на роботу та навчання тощо? Сподіватимемося, що це тільки початок і роз’яснення проводитимуть не лише у соцмережах.
Природно, що роль інформаторів стосовно майбутніх змін у проходженні кордону взяли на себе і медіа. Зокрема, «Голос України» звернувся до посольств сусідніх країн, які є членами Шенгену або ж мають зобов’язання увійти до цієї зони, аби дізнатися: яких нюансів під час перетину кордонів слід очікувати після візової лібералізації? Отримані відповіді «Голос України» опублікує на своїх сторінках.
Найкраще розвінчувати міфи на прикладі країн, що вже пройшли шлях, на який ми тільки ступаємо, а тому можуть поділитися досвідом. «Голос України» поцікавився надбанням Молдови — першої із колишніх республік СРСР (не враховуючи країни Балтії), яка з 28 квітня 2014 року отримала безвізовий режим з ЄС. Цього місяця Кишинів святкуватиме триріччя візової лібералізації. Тож на запитання: «Чи зіштовхнулися громадяни Молдови з проблемами під час перетину кордону з ЄС після запровадження візової лібералізації і якими саме?» у посольстві відповіли:
«Слід зазначити, що застосування на практиці безвізового режиму з ЄС не спричинило появи якихось особливих труднощів.
Цьому сприяло й те, що Республіка Молдова вивчила досвід країн Західних Балкан у цій сфері й уже на другий день після запровадження безвізового режиму, 29 квітня 2014 року, ухвалила спеціальний План заходів щодо запобігання й боротьби з можливими зловживаннями в процесі імплементації безвізового режиму.
У цьому самому контексті відзначимо проведену масштабну інформаційну кампанію з метою роз’яснення громадянам правил в’їзду до країн ЄС, передбачених запровадженим безвізовим режимом. Зокрема, було видано тематичний путівник, який містив викладені в доступній формі відомості з даного питання, розповсюдження якого почалося ще до введення безвізового режиму.
Практика показала, що молдовські громадяни відповідально поставилися і продовжують так ставитися до можливості вільних поїздок у держави ЄС, що з’явилася в них. Відсоток зафіксованих порушень украй низький. Так, згідно з даними, наданими ЄС, за більш як 2,5 року функціонування безвізового режиму 855 423 громадянина Республіки Молдова, власника біометричних паспортів, відвідали ЄС
2 229 740 разів. Тільки в 0,3% випадків було відмовлено у в’їзді, а випадки незаконного перебування становили 0,5%.
Важливо зазначити, що можливість здійснювати безвізові поїздки до країн ЄС активно використовують і молдовські громадяни, які проживають у Придністровському регіоні Республіки Молдова. Так, за період функціонування безвізового режиму наприкінці минулого року кількість біометричних паспортів, виданих мешканцям цього регіону, становила майже 120 тисяч.
На завершення хотілося б відзначити, що ключову роль для забезпечення позитивної динаміки функціонування безвізового режиму відіграє постійне підвищення якості роботи державних установ, відповідальних за видачу документів, що засвідчують особу, за управління кордонами та міграцією, за підтримку безпеки й громадського порядку, а також за забезпечення і захист прав людини».
Отже, не такий страшний той безвіз, як його малюють. Звісно, потрібен час, аби наші громадяни та прикордонники звикли до нових правил. Так, безвізовий режим не відчинить усі двері до Європи, але як мінімум посилить бізнес-контакти, зменшить адміністративні бар’єри та витрати, надасть позитивний іміджевий сигнал для інвесторів та спростить для нас, зокрема, туристичні подорожі. Тому треба вміти порадіти за важливе досягнення для нашої держави, а не бачити зраду там, де її немає.
До речі
Із 28 березня цього року безвізовий режим запрацював для громадян Грузії. МВС країни оприлюднило перші дані про перетин шенгенського кордону громадянами своєї держави: протягом перших 11 днів роботи безвізу до ЄС попрямували майже 7 000 громадян. Як повідомляє Allnews. ge., відмову отримали лише троє. До початку дії безвізу в Грузії був досить високий рівень відмов у шенгенських візах — понад 12% за 2016 рік.
