Укр | Рус
Десять відсотків мешканців Рівненщини вже з біометричними паспортами У Тернополі СБУ провело командно-штабні антитерористичні навчання Молитва над могилами розстріляних патріотів Рада Європи бере на контроль справу зникнення донецького журналіста Станіслава Асєєва Юрій Луценко під час наради з нагальних питань прокурорсько-слідчої діяльності навів дані щодо стану криміногенної ситуації в державі Цьогоріч на Тернопільщині виявили понад 70 нелегалів Урановидобувна галузь завжди в центрі уваги іноземних інвесторів Виставу відзначили за актуальність та європейський стиль!.. У Тернополі триває утеплення фасадів будинків Міському голові подарували екологічну... картину <<Запорожець>> у Запоріжжі від поліцейського переслідування не відірвався... <<Відкрита ніч>> гостює в Запоріжжі під відкритим небом Міський голова виростив гігантські полуниці Діти з Донеччини відпочиватимуть на Сумщині Поліцейські розшукали сестру і брата з Гощанського району
загрузка...
Голосування
Чи підтримуєте ви квоти на українську мову в ЗМІ?

Голосувати
На головну
21.04.2017

Реформа українського парламенту набирає нових обертів

Юліана ШЕВЧУК.

Два дні в Україні працювала місія Європарламенту з підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України. Європейські парламентарії зустрічалися з главою українського парламенту Андрієм Парубієм, представниками всіх депутатських фракцій і груп. За підсумками дискусії ухвалено висновки щодо подальших кроків на шляху реформування Верховної Ради. Серед них — ухвалення законопроектів про зменшення чисельності парламентських комітетів, про пропорційне представництво депутатських фракцій і груп у комітетах та делегаціях Верховної Ради України, зміни до Регламенту, спрямовані на його узгодження з Конституцією, запровадження «білих книг» та щорічних звітів міністерств тощо.

 

На знімку (справа наліво): Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, голова Комітету Європарламенту у закордонних справах Елмар Брок, координатор програми Європейського парламенту з підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України Пет Кокс.


Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.

Координатор програми Європарламенту з підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України Пет Кокс наголосив, що Меморандум з підвищення інституційної спроможності українського парламенту спрямований на те, щоб він перетворився на демократичну передову інституцію у новій Україні. Проект реформи українського парламенту триває вже два роки. За цей час місія Європарламенту провела аналіз та підготувала рекомендації, а тепер головне — знайти інструменти впровадження цих рекомендацій. П. Кокс подякував главі українського парламенту за його внесок у впровадження реформи Верховної Ради. Зокрема, Андрій Парубій створив та очолив спеціальну робочу групу, яка об’єднує представників усіх депутатських фракцій, всі політичні сили у парламенті. Зараз Європарламент та Національний демократичний інститут розробили ще одну платформу, ще один інструмент — Діалог імені Жана Моне, лідера повоєнної Європи та євроінтеграційних процесів.


Депутат Європарламенту, уповноважений у справах України, колишній голова комітету Європарламенту у закордонних справах Елмар Брок від імені Європарламенту та його голови передав Голові Верховної Ради України Андрію Парубію лист-підтвердження того, що Європарламент підтримав продовження співпраці з Верховною Радою України на весь термін нинішнього складу Європарламенту — до 2019 року. «Що більше Україна йтиме шляхом демократії та розбудови верховенства права, то більше це показуватиме перспективу країнам Євросоюзу», — зауважив Е. Брок. Водночас політик відзначив, що стосунки і депутатів усередині парламенту, і між парламентом та урядом важко змінювати, як і усталені правила, але потрібно знайти «золоту середину». «Важливо пам’ятати, що сьогоднішня опозиція може завтра стати владою, а нинішня влада завтра перетворитися на опозицію, — сказав Е. Брок. — Успішна демократія і верховенство права в Україні — це буде той потужний засил, заклик до всіх країн регіону, який продемонструє урядам цих країн, включаючи і російський уряд, що Україна не потребує режиму, подібного до режиму Путіна, а міцно стоїть на власних ногах». Політик запевнив, що Україна є пріоритетом для Європарламенту. Президент Європарламенту бажає відвідати Україну найближчим часом.


Голова Верховної Ради Андрій Парубій повідомив, що у березні направив листа до Президента Європарламенту з пропозицією продовжити дію Меморандуму про взаємне порозуміння і подякував за підтвердження співпраці. «Це є унікальна співпраця, і сподіваюся, вона і надалі буде плідною та результативною», — сказав А. Парубій.


Документ за підсумками дводенної дискусії у Києві підписано представниками всіх депутатських фракцій. Він, зокрема, передбачає продовження діяльності робочої групи на чолі з Головою Верховної Ради та низку конкретних кроків. А саме — схвалення законопроекту № 6256, який уже включено до порядку денного сесії. Він передбачає, що у наступному скликанні має бути не більше 20 парламентських комітетів, які мають співвідноситися з міністерствами Кабінету Міністрів. Тобто скільки міністерств — стільки і парламентських комітетів. Цей крок спрямований на те, щоб зробити більш потужними комітети, які працюють у Верховній Раді, й зробити більш тісною та плідною співпрацю між парламентом та урядом, щоби кожен міністр мав співвідношення з комітетом Верховної Ради і відповідно могли би вибудувати більш ефективну і дієву співпрацю, — зауважив А. Парубій. Цей законопроект уже включено до порядку денного парламенту.


Наступна пропозиція — щоби за наступного скликання парламенту запровадити метод справедливого розподілу комітетів поміж депутатськими фракціями і групами. Цей метод діє у парламентах європейських країн.

Представництво має бути інклюзивним та пропорційним до розміру депутатських фракцій і груп у Верховній Раді України. «Кожна фракція, незалежно від того, чи вона в коаліції, чи в опозиції, має мати гарантоване право на керівництво і на своє представництво в комітетах», — сказав А. Парубій.


Також узгоджено всіма представниками фракцій і груп розпочати підготовку змін до закону про Комітети Верховної Ради та про Регламент, щоб посилити значення роботи парламентських комітетів. Одним із наступних кроків буде запровадження такої форми роботи парламенту, як дебати, які можуть бути двох форм — з актуальних суспільно-політичних питань, які стоять на порядку денному держави і турбують людей, а також дебати з урядом для збільшення співпраці між урядом та парламентом та збільшення контрольної функції Верховної Ради.


«Верховна Рада насправді є дуже консервативний орган, і дуже важко йдуть будь-які зміни у Регламенті, — зауважив А. Парубій. — Тому вийшли на спільну концепцію і розуміння, і йдемо маленькими кроками. Кожну рекомендацію Європарламенту вирішено оформлювати в окремий законопроект. Маю велику надію, що за участю всіх фракцій зможемо запропонувати ці законопроекти Верховній Раді та їх прийняти».


Багато змін у роботі Верховної Ради у рамках парламентської реформи вже впроваджено. Це і «Відкритий парламент», і електронне врядування, і ведення тематичних блоків та днів під час формування порядку денного, зустрічі з головами комітетів для формування порядку денного. Але потрібно також ухвалити зміни до закону про Регламент Верховної Ради. Тож реформа вищого законодавчого органу триває.


Законопроект за підписами Голови Верховної Ради та голів п’яти депутатських фракцій щодо скорочення кількості парламентських комітетів до двадцяти (з наступного скликання) може бути розглянутий у сесійній залі на наступному пленарному тижні, — зауважив А. Парубій. Також уже готовий до розгляду законопроект щодо розподілу комітетів між фракціями з наступного скликання парламенту. Під час дискусії більшість фракцій підтвердили, що готові за це голосувати. Проте є і певні зауваження. Наступним кроком може стати запровадження у парламенті дебатів — пропонуються зміни до Регламенту, щоб дебати могли проводитися у сесійній залі за ініціативи глави парламенту чи не менш як 150 народних депутатів. «Це хоч і не великі, але конкретні кроки, які ми намагаємося здійснити, — сказав А. Парубій. — І сподіваюся, вони будуть прийняті на цій сесії принаймні у першому читанні».


Глава парламенту також наголосив на потребі підвищити рівень дисципліни народних депутатів. Він назвав складним питання про штрафи для депутатів за невідвідування пленарних засідань парламенту. А. Парубій повідомив, що йому постійно пишуть люди на сторінці у Фейсбуці — чому не позвільняє депутатів-прогульників. Адже на заводі чи у школі, лікарні їх би вже давно звільнили. «Є дуже обмежений по своїй суті вплив на народних депутатів, бо є високий імунітет народного депутата, — зауважив Голова Верховної Ради. — Але в парламенті вже існує система штрафів — за прогул народного депутата не виплачується зарплата за цей день.

Другий дієвий спосіб впливу на депутатів, за словами А. Парубія, є публікація в парламентській газеті «Голос України» прізвищ депутатів, котрі не присутні на пленарних засіданнях. «І я помітив, що це має набагато більший вплив, аніж штрафи», — сказав він і наголосив на потребі громадського тиску на депутатів. Адже вони є публічними та політичними фігурами.


Андрій Парубій вкотре висловився за скасування перерви під час пленарного засідання парламенту [- з 12 до 12.30 години, заявивши, що ставитиме це питання на голосування знову і знову. Він нагадав, що одного четверга, коли перерву було скасовано, законотворча робота була дуже продуктивною — за один день ухвалили 18 законів у цілому. До прикладу, німецький Бундестаг приймає до ста законів за рік.


Водночас глава парламенту наголосив, що, незважаючи на всі труднощі, український парламент працює дієво і ухвалив багато важливих рішень — зокрема, всі необхідні рішення для запровадження безвізового режиму з ЄС.


* * *


Голова Верховної Ради Андрій Парубій на брифінгу для журналістів також прокоментував поточні політичні події. Зокрема, він назвав важливим рішення Міжнародного суду ООН за позовом України до Росії щодо російської агресії. «Сам факт, що суд взявся за розгляд, є позитивним для України, — сказав Голова Верховної Ради. — Вважаю позитивним визнання того, що чиниться тиск на національні меншини у Криму. І на тому шляху Україна повинна зосередитися — щоб забезпечити достатню доказову базу і наступні звинувачення, які Україна висуває проти Російської Федерації, проти Путіна. Але сам факт, що цей шлях розпочато, є важливим і позитивним для України».


Голова Верховної Ради також наголосив, що питання про проведення виборів на непідконтрольних територіях є не на часі. «Я завжди чітко стою на такій позиції: без виконання безпекових передумов не може бути мови про вибори, — сказав А. Парубій. — Поки на окупованих територіях перебувають російські війська, поки кордон контролюють російські військові та бойовики, ми не можемо переходити до будь-яких політичних питань. Перший пункт, який має бути виконано, —   це всеосяжне припинення вогню, більше того — це має бути довготривале припинення вогню. Але поки там є російські військові, організувати демократичний процес, а вибори є найбільшим рівнем демократичного процесу, вважаю неможливим і неприйнятним».


Голова Верховної Ради запевнив, що під час зустрічей із європарламентаріями питання про дочасні парламентські вибори не порушувалось. «Очевидно, ця тема взагалі на сьогодні не є актуальною, — сказав А. Парубій. — Навпаки, наголошувалось, яку дорожню карту треба вибудувати, щоб за той термін, який залишився, ми змогли пройти шлях реформи парламенту». До речі, днями минув «екватор» діяльності Верховної Ради восьмого скликання — два з половиною роки.

Із висновків, прийнятих під час другого Діалогу Жана Моне  щодо реформування Верховної Ради України (м. Ірпінь, 19 квітня 2017 року):

Комітети Верховної Ради України є важливим інструментом парламентських фракцій для збільшення їх ролі у формуванні порядку денного та виконання контрольних функцій. Новий закон про комітети та/або зміни до Регламенту ВРУ зроблять внесок у розширення повноважень усіх фракцій та відобразить важливість діяльності комітетів ВРУ.

Контроль за виконавчою владою може здійснюватися більш ефективно за допомогою внесення змін у порядок проведення «Години запитань до уряду», котра організована відповідно до тематичних питань.

Права та обов'язки парламентських фракцій мають бути гарантовані без надмірних обмежень для забезпечення їх мирного співіснування та виконання обов'язків щодо представництва інтересів громадян.

 

 

Всі статті рубрики На головну