Прихильники запровадження ринку сільгоспугідь розвіювали побоювання.
Питання, чи відкривати в Україні ринок сільгоспугідь, не стоїть. Адже запровадження механізму купівлі-продажу гектарів для ведення товарного агровиробництва має життєво важливе значення не лише для подальшого розвитку АПК та національної економіки в цілому, а й для суттєвого поліпшення соціально-економічної ситуації в сільській місцевості. Такий лейтмотив круглого столу «Чому Україна конче потребує земельної реформи і в чиїх інтересах вона проводитиметься?», що відбувся вчора у столичному агентстві «Укрінформ».
За даними Світового банку, поінформував учасників дискусії економіст ІMF Group Ukraіne Михайло Кухар, на планеті залишилося шість країн, де немає вільного ринку землі: Північна Корея, Куба, Венесуела, Конго, Таджикистан і Україна. Це, на його думку, «сумна ситуація, адже найбідніші селяни живуть якраз у цих державах, де немає вільного ринку землі... Найбагатші — де немає жодних обмежень». А всі побоювання і страшилки, що Україну скуплять, приміром, китайці, невиправдані. «Адже ті ж США, Східну Європу, Литву і Латвію — не скупили! — наголосив він. — Росія п’ять років тому відкрила ринок землі, Білорусь — рік тому...»
Михайло Кухар — економіст, Павло Коваль — заступник гендиректора Української аграрної конфедерації.
Олександр Краснолуцький — директор департаменту землеустрою, використання та охорони земель Держгеокадастру.
Для переконливості Михайло Кухар навів проведені експертами ІMF Group Ukraіne розрахунки, відповідно до яких, після відкриття ринку землі в Україні її вартість постійно зростатиме: за перший рік — на 25%, за другий — на 37%, третій — на 18%, четвертий — на 8%.
Як продаватимуться гектари сільгосппризначення, повідав директор Департаменту землеустрою, використання та охорони земель Держгеокадастру Олександр Краснолуцький. Спочатку він нагадав, що «за 27 років уже багато зроблено у напрямку земельної реформи. Останнім кроком має стати включення земель сільськогосподарського призначення у загальний оборот. Верховна Рада вже вісім разів продовжувала мораторій на продаж землі. Останнього разу, доручивши Кабміну і профільним відомствам підготувати до 1 липня 2017-го проект закону про обіг земель сільгосппризначення, а не тільки купівлі-продажу... Такий законопроект підготовлений і буде внесений до парламенту».
Але тут, як на мене, схоже, представник Держгеокадастру дещо лукавить. Чому, якщо документ підготовлений, не представити його присутнім для предметного обговорення? Чи не тому, що текст надто сирий і може викликати лише негативну реакцію і фахівців, і громадськості?
Утім, не залишається іншого, як вірити Олександру Краснолуцькому на слово. І за його твердженнями, основоположною в законопроекті є норма про те, що тільки держава, територіальні громади та громадяни України можуть бути власниками землі.
«Усі розмови про те, що іноземні громадяни або юридичні особи зможуть купувати землю, не відповідають дійсності, — наголосив Олександр Краснолуцький . — Друге побоювання полягає в тому, що продаж землі призведе до концентрації земельних ділянок в одних руках. Але законопроектом обмежується площа — 200 гектарів для одного власника. Якщо ж, наприклад, хтось отримав у спадок... понад 200 га, то, згідно із законом, він повинен протягом року здійснити їх відчуження. В іншому випадку... відійде на користь держави. Це запобіжники концентрації землі в одних руках».
Щоб ускладнити життя спекулянтам, у документі нібито передбачений такий собі податок на перепродаж. Мовляв, у законі прописана норма про те, що необхідно заплатити держмито в розмірі 50% від нормативно-грошової оцінки в разі продажу землі протягом трьох років після придбання.
Гектари державної та комунальної власності продаватимуться через електронні земельні торги. Громадяни-власники ділянок матимуть вибір: або пропонувати їх на відкритих публічних торгах, або підписувати безпосередньо з покупцем договір про купівлю-продаж.
А для молодих фермерів, за словами Олександра Краснолуцького, у законопроекті також «буде передбачено розстрочення платежів за землю». Щоправда, така пільга надаватиметься лише при придбанні державних земель. Тобто, щоб розраховувати на розстрочку платежу за омріяні гектари, фермер спочатку має запропонувати за них на аукціоні найвищу ціну.
Наскільки ефективно працюватимуть подібні законодавчі наміри, покликані підтримати молодих господарів землі, Олександру Краснолуцькому, певне, реально оцінити важко, бо на запитання із залу він щиро зізнався: «На жаль, я фермерством ніколи не займався, я не є фахівцем...».
Аргументи вислуховувала Галина КВІТКА.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
