У Комітеті Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції відбулися комітетські слухання — обговорення роботи реєстру електронних декларацій і діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції та механізму підготовки змін до Закону України «Про запобігання корупції» у частині визначення переліку суб’єктів декларування. Учасників слухань насамперед турбувало питання — чому досі не перевірено жодну е-декларацію ТОП-чиновників, у т. ч. і Президента, прем’єра, урядовців, народних депутатів? Хоча дедлайн, тобто крайня дата перевірки, минає 23 квітня.

 

Голова Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції Єгор Соболєв, перший заступник міністра юстиції України Наталія Севостьянова, голова Національного агентства з питань запобігання корупції Наталія Корчак.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

На адресу членів НАЗК пролунало дуже багато справедливої критики. Величезні зарплати — понад 100 тисяч гривень на місяць, «космічні» премії, які члени НАЗК виписували самі собі, мільйони витрачених коштів, а система реєстру е-декларування працює зі збоями, що відчули на собі всі декларанти другої хвилі, коли в останні дні березня реєстр завис. І в агентстві постійно нарікають на те, що їм не вистачає людей, повноважень, ресурсів чи технічних можливостей.


Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Наталія Корчак, намагаючись відбити критичні стріли у свій бік, запропонувала провести незалежну експертизу та міжнародний аудит системи е-декларування.

Посадовець заперечила закиди, що «агентство нічого не робить». За її словами, окрім перевірки е-декларацій, у НАЗК ще багато поточної роботи — НАЗК проводить також контроль за фінансуванням політичних партій, законотворчу роботу — зокрема, підготовка Антикорупційної стратегії, різних антикорупційних програм та інших законопроектів. Корчак також стверджувала, що закупівля нового обладнання для реєстру е-декларацій не могла відбутися, бо двічі змінювалися вимоги до нього. Голова НАЗК також стверджувала, що технічне обладнання розраховано на перевірку реєстром 150—200 тисяч документів, а зараз реєстр обробляє більше мільйона декларацій. Корчак запропонувала вирішити питання, пов’язані з реєстром е-декларацій, на законодавчому рівні — через створення на базі НАЗК служби розпорядника державного реєстру е-декларування на кшталт такої, як діє у ЦВК. І щоб ця служба була не державною структурою, у ній працювали «айтішники», але підпорядковувалася голові НАЗК та керівникові цієї служби. Голова НАЗК також заявила, що потрібно скасувати колегіальність НАЗК і передбачити персональну відповідальність керівника агенції. Корчак пообіцяла провести модернізацію системи е-декларування після завершення другої хвилі е-декларування.


Утім, відповіді та пояснення голови НАЗК не вдовольнили депутатів, котрі вбачали в діяльності агентства некомпетентність і навіть політичну заангажованість. «Депутати, члени комітету, не знають, чи перевірено хоч одну е-декларацію високопосадовців, які були подані минулого року, не кажучи вже про нову хвилю декларацій, — заявив голова комітету Єгор Соболєв. — Головна справа НАЗК — це оприлюднення і перевірка декларацій, фінансування політичних партій — теж важливо, але е-декларації — основне».


«Є величезні підозри, що вибіркова перевірка здійснюється з політичних мотивів», — заявив Ігор Попов. «НАЗК діє недобросовісно, некомпетентно, стверджував Олег Барна. — Великі зарплати, великий бюджет — працювати треба. Потрібно було створити належний електронний продукт, який передбачив би належне функціонування системи. Можливо, легше створити нову систему, аніж переробити стару». Юрій Дерев’янко висловив думку, що НАЗК мало розпочати перевіряти е-декларації ще з 8 листопада минулого року, коли збіг термін подання е-декларацій першої хвилі. «Абсолютна і повна некомпетентність виявилася у голови та членів НАЗК, — заявив парламентарій. — Чому досі не поставлено технічне завдання про модернізацію системи е-декларування?». «Багато хто зацікавлений, щоб система е-декларування не запрацювала», — додав Олег Осуховський. Сергій Лещенко запитав, чому НАЗК взялося за справу Юлії Марушевської, котра виписала жінкам премію до 8 Березня по 500 гривень, тоді як члени НАЗК самі собі виписували величезні премії. За словами Лещенка, голова НАЗК Наталія Корчак задекларувала, що у грудні 2016 року отримала дохід у розмірі 389 тисяч гривень. Чіткої відповіді на запитання, звідкіля такі величезні кошти, Корчак так і не дала: «Це були відпускні й премія 250%, але премії у 250 тисяч я не мала».


Під час слухань лунали і заяви, що весь склад НАЗК має піти у відставку. Наталія Корчак навіть заявила, що вона готова подати у відставку. Однак наразі вона хоче продовжити працювати: «Я хоч сьогодні готова піти зі своєї посади, але є люди, які поряд працюють і довіряють, і якщо за щось взявся, треба працювати, поки вистачить сил», — сказала вона. Водночас депутати наголошували на тому, що потрібно забезпечити безперервність роботи НАЗК. «Головне питання — як вийти з тотального саботажу, — зауважив голова комітету. — Можна обрати новий склад НАЗК, потратити на це півроку, а потім знову говорити, що вони нічого не роблять, і тільки згаяти час».


На запитання депутатів, чи перевірено вже декларації найвищого керівництва держави, член НАЗК Руслан Радецький відповів, що законом передбачена обов’язкова перевірка високопосадовців. Понад 107 тисяч е-декларацій першої хвилі мали бути перевірені автоматично, однак автоматична перевірка не діє. Департамент фінансового контролю проводить перевірку вручну. Радецький заявив, що НАЗК розпочало перевірку декларацій Президента, прем’єра, віце-прем’єрів та інших високопосадовців, на це законом відведено 60 дні, однак цей термін ще не сплив. Дедлайн — 23 квітня, але поки що перевірка жодної е-декларації ще не завершена. У НАЗК скаржаться на те, що не мають доступу до всіх державних реєстрів для перевірок.


Голова служби Держспецзв’язку Леонід Євдоченко заявив, що дивно чути від голови НАЗК, що не знали кількість декларантів у 2017 році, адже вже давно було відомо, що їх буде майже півтора мільйона. За словами Л. Євдоченка, технічне навантаження на реєстр у квітні становить — 3—5 тисяч одночасно, подається майже п’ять тисяч декларацій на добу, рекордами березня було 30—40 тисяч декларацій на добу, а в один день подали аж 90 тисяч е-декларацій. Держспецзв’язку підготувало пропозиції щодо технічної модернізації реєстру, захисту персональних даних.


Заступник міністра юстиції Наталія Севостьянова стверджувала, що НАЗК не справляється з покладеними на нього функціями, тому урядові довелося втручатися в його діяльність — було створено робочі групи для контролю за процесом е-декларування. Вона нагадала, що до 1 травня продовжено термін для більшості громадян подання е-декларацій, але ще майже 100 тисяч декларантів не подали декларації.


Мін’юст вніс до Верховної Ради законопроект, який передбачає дещо змінити порядок формування та діяльності НАЗК. За законопроектом, голова НАЗК буде держслужбовцем категорії А, матиме більше повноважень, прийматиме всі рішення у даному органі, окрім двох, — коли створюватимуться роз’яснення законодавства і прийматиметься рішення про наявність порушень в е-деклараціях. Усі решта питань щодо діяльності агентства вирішуватиме виключно голова.


У комітеті вирішили створити спільну робочу групу для контролю за перевірками е-декларацій. Тим часом з осені має стартувати чергова хвиля е-декларування, вже за 2017 рік.

Факт

Загалом подано понад 1 мільйон 274 тисяч е-декларацій. Із них понад 107 тисяч за минулий рік, понад 892 тисячі за 2017 рік. Проведено 3 252 перевірки е-декларацій, складено 25 адміністративних протоколів, 57 повідомлень про невчасне подання декларацій, 9 матеріалів щодо наявності ознак корупції в е-деклараціях передано до НАБУ.