Мене, українця з діда-прадіда, турбує доля нашої молоді, котра гине сьогодні на своїй землі у неоголошеній війні. А їй не видно ні кінця ні краю. Те, що робиться на сході України, — жах!
Напередодні Дня Перемоги хочу звернутися до найвищого керівництва держави з проханням віднайти шлях до миру і стабільності. Очевидно ж, що Мінські домовленості нічого не дають. Отже, треба шукати інших важелів впливу на агресора: звертатися до міжнародної спільноти, сідати за стіл переговорів, робити все можливе, щоб закінчилося кровопролиття і швидше настав мир.
Федір ЛАБУНСЬКИЙ, пенсіонер, ветеран війни.
Новомиргород
Кіровоградської області.
