Завдяки щасливому випадку в мене дві батьківщини в Україні: на Сумщині, де народилася, і в Одесі, де, приїхавши за покликом серця й закликом комсомолу відновлювати залізничний вокзал, так і залишилася на все життя.

Тут маю велику родину: двох синів, шістьох онуків і онучок, трьох правнучок і правнука. Як я мрію більше не бачити війн! Народ України не заслуговує такої злої долі, адже він ніколи не був агресивним, навпаки — він працьовитий і найтерплячіший на світі. І ділити нам нічого: ні жителям сходу, ні жителям заходу... Думаю, багато хто зі мною погодиться, і Бог почує наші справедливі молитви. І настане мир на українській землі!


А політикам я побажаю терпимості, виваженості й толерантності.

Одеса.