Забезпечити повноцінним харчуванням за п’ять гривень неможливо

 

А саме стільки коштують обіди у деяких навчальних закладах Хмельниччини. З одного боку, проблеми із харчуванням дітей в школі начебто і немає. Гарячою їжею забезпечено 99 відсотків учнів 1—4 класів, на 73 відсотки — решту. Але що при цьому потрапляє на тарілку до дітей?

 

Дешева рибка — погана юшка


— Неможливо навіть вести мову про повноцінне, збалансоване харчування в деяких школах, де вартість обіду коливається в межах п’яти—семи гривень, — переконаний начальник управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства головного управління Держпродспоживслужби в області Ігор Баланюк. — І це не окремі випадки. Та навіть там, де обід коштує вісім—десять гривень, важко очікувати на смачні та поживні страви. Саме через низьку вартість у раціонах дітей багатьох шкіл краю відсутні обов’язкові риба, яйця, кисломолочні продукти і навіть звичайне молоко.
У цілій низці шкільних їдалень просто не витримуються встановлені норми харчування на дитину. І стосується це не тільки сільських навчальних закладів, котрі традиційно живуть бідніше, а навіть тих, що розташовані в обласному центрі.


Зробити їжу смачнішою і поживнішою намагаються місцеві бюджети. Але цих грошей вистачає переважно на одноразове харчування дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування, малозабезпечених та з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних та інклюзивних класах. Це ті, кого закон зобов’язує годувати безплатно. А от чи будуть ситі інші, залежить від можливостей місцевої казни. В деяких об’єднаних територіальних громадах зуміли поєднати бюджетні фінанси із батьківськими коштами та спонсорською допомогою. А дехто долучає ще й продукцію, вирощену на пришкільних ділянках. За такого фінансування норми харчування зростають до 90—100 відсотків. Та все одно середній показник по області становить лише 82 відсотки від нормативу. Лідерів «обідньої справи» серед органів місцевого самоврядування не так уже й багато. Так, чотири ОТГ змогли додатково залучити з різних джерел по півмільйона гривень. Це переважно громади, об’єднані навколо районних центрів. Але у списку кращих є і Ганнопільська сільська ОТГ, яка змогла назбирати на харчування школярів понад сто тисяч гривень.


Але похвалитися такими фінансовими досягненнями можуть далеко не скрізь. Є чимало райцентрів і сіл, де дітям на обід припадає лише 50—60 відсотків харчів від норми. На решту місцеві керманичі просто не знають, де знайти гроші. А у Білогірському, Теофіпольському, Ярмолинецькому, Полонському районах та Полонській міській ОТГ взагалі знайшли «простий вихід» із ситуації — не виділили коштів зі своїх бюджетів на харчування учнів молодших класів. Там дітям готують обіди тільки за рахунок батьківської плати та спонсорської допомоги. Криміналу в цьому начебто і немає. Але виходить: як немає рівності бюджетів, так само немає рівних прав і можливостей у дітей із різних населених пунктів.


Консерви на сніданок


До того, що багатьом школярам перепадають лише дешеві харчі, додається ще й те, що далеко не завжди вони якісні та безпечні. Фахівці Держпродспоживслужби підтверджують: у деяких школах залишається незадовільною система постачання і прийому харчів та сировини. Наводять факти, коли документи про походження, безпечність та якість продуктів надаються їхнім постачальником раз або два на місяць, тоді як сам товар привозять по кілька разів на тиждень. Виходить, що його приймають без будь-яких супровідних документів.


Було й таке, коли в паперах зазначалася ковбаса вищого ґатунку, а в холодильниках зберігався продукт значно нижчої якості. А це вже пряма фальсифікація. Причому тих, хто нею займався, не надто мучило сумління, що постраждають від неї діти.


Та ці, нехай і не найкращої якості, продукти хоча б були у їдальнях. Але є два райони в області, де так і не налагодили регулярне постачання в школи харчів. Тож готувати там доводиться за принципом: із того, що знайшлося під рукою. А в результаті під час перевірки на харчоблоці загальноосвітньої школи І ступеня міста Городок у холодильнику знайшли... заморожене молоко з невідомою датою виготовлення та кінцевим терміном реалізації. Якби не перевірка, найімовірніше, ці «консерви» були б розморожені та потрапили б на стіл до школярів. А це — серйозний ризик отруєння.


Несмачно, та ще й небезпечно


Корисність шкільних сніданків і обідів взагалі тема окремої розмови. Попри загальнодержавні вимоги санітарних норм і правил, інших нормативно-правових документів, доручення голови ОДА про заборону продавати у школах цілу низку харчових продуктів і напоїв, їх усе одно знайшли у буфетах навчальних закладів Красилова, Хмельницького, Летичева.


Якби йшлося лише про те, що сніданки чи обіди несмачні, з цим ще можна було б якось миритися. Та вони небезпечні для здоров’я. На харчоблоці однієї з ізяславських гімназій санлікарі знайшли продукти з простроченими термінами реалізації. А використання в шкільних їдальнях замороженої курятини стало ледь не правилом. Хоча це категорично заборонено. Дозволено використовувати тільки свіже або охолоджене м’ясо, але ним у школах навіть не пахне.


Загалом із прикладів порушень санітарних норм на шкільних харчоблоках можна скласти довжелезний список. Навіть санлікарів вразила картина, яку побачили під час перевірки харчоблока Городоцької ЗОШ І ступеня. Там в одному приміщенні змішалось усе: комора для овочів, круп, хліба, холодильні камери, особисті речі персоналу... І тут же готуються салати, нарізається на брудному столі хліб. Каструлі з готовою їжею стоять на підлозі поряд із віниками та швабрами...


Але це вже тема окремої розмови. Бо кухня залишається поза кадром для дітей. Вони ж отримують тарілки зі стравами. І за те, що в них покладено, мусять відповідати дорослі. І чи багато хто з них, особливо владноможців, готові щодня їсти обід за п’ять гривень? Чи годувати таким своїх дітей?

Хмельницький.